СТАН І ПІДХОДИ ДО ГРОМАДЯНСЬКОЇ ОСВІТИ В УКРАЇНІ

ВступДемократична громадянська освіта є важливою складовою становлення громадянського

суспільства в Україні, що передбачає істотну трансформацію світоглядних орієнтацій тасамосвідомості людей. Громадянська освіта є важливою складовою навчально-виховногопроцесу в загальноосвітній школі. Це складний і багатоаспектний процес, що вимагаєсистемного залучення політичних, наукових та практичних освітніх і виховних зусиль.

Протягом останнього десятиріччя в Україні формується система демократичноїгромадянської освіти. За цей термін напрацьовані:

• певна правова і методологічна база, відображена у законодавстві України в галузіосвіти, у Державному стандарті освіти і навчальних програмах;

• спрямування змісту, методів і форм викладання соціогуманітарних предметів нарозв'язання завдань громадянської освіти;

• окремі курси громадянської освіти (за вибором і факультативні) для різних класів ідосвід викладання таких курсів та організації позакласної діяльності учнів, спрямованоїна набуття ними громадянознавчих знань, умінь і ціннісних орієнтацій;

• значна кількість педагогічних розробок цієї тематики, як у вигляді посібників,дидактичних матеріалів, рекомендацій МОН України, так і у практиці роботи обласнихінститутів післядипломної педагогічної освіти й окремих вчителів;

• частина вчителів і методистів, які пройшли перепідготовку за спеціалізацією«громадянська освіта» в рамках міжнародних проектів і відповідних тренінгів.Отже, можна констатувати, що в Україні нагромаджено значний досвід у галузі

громадянської освіти і виховання, але він потребує ґрунтовного аналізу та осмислення.В межах даного проекту передбачалось переглянути вже існуючі в нашій країні елементи

системи громадянської освіти для визначення можливостей їхнього вдосконалення. Хочапроект головним чином спрямовано на старший ступінь загальноосвітньої школи булопроаналізовано також документи і матеріали початкової та основної ланок з метою цілісногота всебічного аналізу системи громадянської освіти, її наступності і безперервності.

Тому, робоча група мала на меті окреслення складових громадянської компетентностіучнівської молоді України, здійснення системного аналізу того, як забезпечено формуваннягромадянської компетентності у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи назаконодавчому і концептуальному рівнях, якими є відповідні принципи, завдання та підходидо визначення змісту громадянської освіти, а отже і вимоги до її результатів.

Загальну мету конкретизовано у наступних завданнях:• проаналізувати й систематизувати правові та теоретико-концептуальні основи

громадянської освіти в Україні;• проаналізувати європейські підходи до громадянської освіти ("Громадянська освіта в

школах Європи", Ешусіісе, червень 2005, "Загальноєвропейське дослідженняполітичного принципу "освіта для демократії", Рада Європи, "Освіта танавчання 2010"), концептуальні документи, розроблені проектом "Освіта длядемократії в Україні" (з питань громадянської освіти) та Академією педагогічнихнаук України і на цій основі визначити поняття громадянської компетентності учняяк однієї з ключових компетентностей - висхідної категорії, що може розглядатисьяк базовий еталон навчального результату для громадянської освіти (знання,уміння та цінності);

• відповідно до базового еталону проаналізувати навчальні плани і програми для 12-річної школи та визначити можливість кожного ступеню в розв'язанні завданьгромадянської освіти;

• визначити можливості удосконалення системи громадянської освіти в Україні;

• визначити критерії навчальних програм з точки зору забезпечення міжпредметногопідходу до ГО.

Результати виконання зазначених завдань викладено у пропонованому нижче документі,що складається з чотирьох основних розділів.

У розділі І «Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й формуваннягромадянської компетентності молоді в умовах розбудови української державності»проаналізовано ключові документи національної політики в галузі освіти, відповіднінормативно-правові акти, європейські підходи до громадянської освіти, результати попередніхдосліджень педагогічної науки, окреслено основні концептуальні засади формуваннягромадянської компетентності, визначено її зміст і складові, розроблено базовий еталонгромадянської компетентності учнів середньої загальноосвітньої школи.

У розділі II «Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянськоїкомпетентності» проаналізовано Державні освітні стандарти початкової, основної та старшоїшколи, систематизовано громадянознавчі знання, уміння та цінності, формування якихпередбачено стандартом, зіставлено зміст стандарту з визначеним групою базовим еталономгромадянської компетентності. У розділі розглянуто: елементи громадянської освіти упочатковій школі (2.1), можливості основної школи у вихованні громадянина(2.2), старшу школу як головну ланку громадянської освіти учнів (2.3).

У розділі III документа «Відповідність змісту освіти в сучасній школі України цілямгромадянської освіти» представлено систематизовані результати аналізу Державного стандартуі навчальних програм різних ступенів школи у порівнянні з цілями громадянської освіти ібазовим еталоном громадянської компетентності.

У розділі ІУ «Напрями вдосконалення громадянської освіти в Україні»вміщеніметодичні рекомендації робочої групи, напрацьовані з урахуванням результатів проведеногоаналізу.

Розділ І. Теоретико-методологічні засади громадянської освіти й формуваннягромадянської компетентності молоді в умовах розбудови української державності

Громадянська освіта має на меті підготовку молоді до активної участі у життідемократичного суспільства і розвитку демократичної культури. Громадяни мають вчитисябути вільними, незалежними та творчими, критично мислити, знати свої права і обов'язки,уміти працювати в колективі, вести діалог та переговори.

Відповідно до Резолюції міністрів освіти держав-членів Ради Європи (2000)',громадянська освіта ґрунтується на процесуальному та багатовимірному підході догромадянства, що включає:

• політичний вимір -- участь у процесі прийняття рішень та використання політичноївлади;

• правовий вимір - - знання та використання прав громадянина та дотримання йогообов'язків;

• культурний вимір - повага до історії і культури інших народів, внесок у розбудовумирних міжнаціональних відносин;

• соціальний та економічний вимір - боротьба з бідністю та відчуженням, пошук новихформ праці і зміцнення громади, виявлення економічних чинників розвиткудемократичного суспільства;

• європейський вимір - усвідомлення єдності та багатоманітності європейської культури,навчання жити в європейському контексті;

1 Ргоіесї оп "Есіисаііоп ґог Оеітюсгаіїс СіїігепзЬір": Кезоіиїіоп асіорїесі Ьу ІЬе Соипсії оГЕигоре Міпізіегз оґЕсІисаІіопаі Леіг 20* ЗЄ55ІОП іп Сгасспу, Роїапсі, 15 -17 ОсІоЬег 2000. 8їгазЬоиг§: Соипсії оґЕигоре. Оос.ОСІУ/ЕОІЖЛТ (2000)

40.

• глобальний вимір - усвідомлення та сприйняття глобальної солідарності.Результатом громадянської освіти має стати сформованість у молоді громадянської

компетентності як складного особистісного утворення.Під компетентністю людини експерти Ради Європи2 розуміють спроможність

особистості сприймати та відповідати на індивідуальні та соціальні потреби. Кожна ключовакомпетентність є певною системою ставлень, цінностей, знань, умінь і навичок, якінабуваються людиною зокрема й у процесі навчання. Вона дозволяє людини визначати ірозв'язувати незалежно від контексту проблеми, що є характерними для певної сферидіяльності.

У Концепції громадянського виховання особистості в умовах розвитку українськоїдержавності, розробленій АПН України (2000), в Україні поняття «громадянськість»визначається як духовно-моральна цінність, світоглядно-психологічна характеристика людини,що зумовлена її державною самоідентифікацією, усвідомленням належності до конкретноїкраїни. З цим пов'язані більш або менш лояльне ставлення людини до встановлених в державіпорядків, 'законів, влади, відчуття власної гідності, знання і повага до прав людини, чеснотгромадянського суспільства, готовність та вміння домагатися дотримання власних прав таобов'язків.

Проявом сформованої громадянськості особистості виступає її громадянськакомпетентність - здатність людини активно, відповідально й ефективно реалізовуватигромадянські права і обов'язки з метою розвитку демократичного суспільства.Громадянська компетентність є однією з ключових компетентностей особистості (уміннявчитись, соціальна, загальнокультурна, здоров'язберігаюча, ІКТ-компетентність, громадянська,підприємницька ключові компетентності 3), які визначені сьогодні як орієнтири розвиткуукраїнської освіти. Вона формується як результат громадянської освіти й містить згідноКонцепції громадянської освіти в школах України (розроблена групою українських педагогів урамках проекту «Освіта для демократії в Україні», 2001):

• громадянські знання, на основі яких формуються уявлення про форми і способифункціонування громадянина в політичному, правовому, економічному, соціальному такультурному полі демократичної держави;

• громадянські уміння та досвід участі у соціально-політичному житті суспільства тапрактичного застосування знань;

• громадянські чесноти - норми, установки, цінності та якості, притаманні громадянинудемократичного суспільства.Таке розуміння громадянської компетентності в цілому співпадає з баченням змісту цієї

категорії, наданому за результатами дослідження щодо ключових компетентностей у державах-членах Євросоюзу, що було проведено Еигусіісе (Інформаційна мережа освіти в Європі).Зокрема у цьому документі зазначається, що громадянська компетентність є одною зсоціальних компетентностей й означає поінформовану й активну участь особи в життісуспільства, до якого вона належить як на рівні місцевої громади, так і державному таміжнародному рівні .

Нормативною базою громадянської освіти в Україні, що сформована протягом останніхроків р певна сукупність правових актів різної юридичної сили, що врегульовують суспільнівіднбсини в галузі освіти.

Закони України «Про Освіту» (1991 р.) і «Про загальну середню освіту» (1999 р.)містять загальні положення щодо ролі освіти у вихованні громадянина, окреслює засади та

2 ОеГтніоп апсі 8е1есїіоп оґСотреІепсіез. Тпеогеїісаі апсі Сопсергааі Роипсіаііопз (ВЕ8ЕКО)/ 8ІгаІе§у Рарег оп КеуСотреіепсіез. Ап оуегагсЬіп§ Ргате оГЯеґегепсе ґог ап Аззезтепі апсі КезеагсЬ Рго§гат - ОЕСВ.

' Пометун О. Дискусія українських педагогів навколо питань запровадження компетентнісного підходу вукраїнській освіті У зб. Компетенісний підхід у сучасній українській освіті: світовий досвід та українськіперспективи/Під заг.ред.О.Овчарук .- К., 2004.- С.224 Кеу Сотреіепсез. А Веуе1оріп§ сопсері іп §епега! сотриїзогу ейисаііоп (2002) Еигусіісе, р. 16.

принципи освіти, що безпосередньо відповідають завданню розвитку демократичноїгромадянськості підростаючого покоління. У Законі «Про загальну середню освіту» впершезгадується поняття громадянської свідомості як засади загальної середньої освіти. Цей законтакож формулює завдання загальної середньої освіти, серед яких на першому місті стоїтьзавдання виховання громадянина України. Деякі з визначених цим документом завданьбезпосередньо розкривають зміст громадянської освіти: «виховання в учнів (вихованців) повагидо Конституції України, державних символів України, прав і свобод людини і громадянина,почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії, свідомого ставлення дообов'язків людини і громадянина; реалізація права учнів (вихованців) на вільне формуванняполітичних і світоглядних переконань; виховання шанобливого ставлення до родини, поваги донародних традицій і звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей Українськогонароду та інших народів і націй»

Важливим з точки зору демократизації школи в цілому є положення цього акту просприяння розвиткові самоврядування у загальноосвітніх навчальних закладах як одне зосновних завдань органів управління системою загальної середньої освіти.

Подальшу конкретизацію проблема ролі школи в процесі формування демократичноїгромадянськості молоді одержала в Концепції загальної середньої освіти (12-річна школа)(2001 р.). Концепція висуває перед 12-річною школою завдання підготовки всебічнорозвиненої, моральної, психічно і фізично здорової особистості, «виховання школяра якгромадянина України, національна свідомого, вільного, демократичного, життєво і соціальнакомпетентної особистості, здатної здійснювати самостійний вибір і приймати відповідальнірішення у різноманітних життєвих ситуаціях». У цьому документі зазначається, що на рівніпочаткової школи створюються умови для набуття учнями досвіду культури поведінки всоціальному та природному оточенні, співпраці у різних видах діяльності. В основній школівелика увага приділяється формуванню здорового способу життя, правовому й екологічномувихованню. На старшому ступені завершується формування цілісної картини світу, оволодінняспособами пізнавальної і комунікативної діяльності, уміннями працювати з інформацією тапрактично застосовувати набуті знання. Концепція наголошує на необхідності демократизаціїшколи, яка визначається її відкритістю перед суспільством, участю учнів, батьків, педагогів тагромадськості у її діяльності та відповідальністю перед споживачами освітніх послуг ідержавою. Методологічною основою визначення змісту освіти Концепція називаєзагальнолюдські і національні цінності, зосередження на актуальних та перепекти них інтересахдитини. А детермінантою його є українознавче спрямування.

Національна доктрина розвитку освіти (2002 р.), вбачає мету державної політикищодо розвитку освіти у «створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізаціїкожного громадянина України, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати інавчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури тагромадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну,соціальну та правову державу як невід 'ємну складову європейської та світової спільноти». Удоктрині підкреслюється значення освіти для формування цінностей громадянськогосуспільства, а також необхідність виходити за межі національного громадянства і виховувати вмолоді відчуття приналежності до європейської та світової цивілізації. Важливим щодо завданьі змістуг громадянської освіти є положення про те, що держава повинна забезпечувативиховання особистості з демократичним світоглядом, яка орієнтується в реаліях і перспективахсоціокультурної динаміки, підготовлена до життя і праці у світі, що змінюється, єконкурентноспроможною на ринку праці.

Значну увагу в доктрині приділено національному характеру освіти і національномувихованню, метою якого є «виховання свідомого громадянина, патріота, набуття молоддюсоціального досвіду, високої культури міжнаціональних взаємовідносин, формування у молодіпотреби та уміння жити і громадянському суспільстві, духовності та фізичної досконалості,моральної, художньо-естетичної, трудової, екологічної культури». Громадянське вихованняразом з патріотичним розглядається як складова національного виховання.

Підкреслюється в доктрині й завдання виховання відповідальних громадян:«Передумовою утвердження розвинутого громадянського суспільства є підготовка

освічених, моральних, мобільних, конструктивних і практичних людей, здатних до співпраці,міжкультурної взаємодії, які мають почуття відповідальності за долю країни, її соціально-економічне процвітання».

Важлива роль відводиться освіті як чиннику формування нової ціннісної системисуспільства, яка має бути «відкритою, варіативною, ... толерантною, здатною забезпечитистановлення громадянина і патріота, консолідувати суспільство на засадах прав особистості,зменшення соціальної нерівності».

Таким чином, аналіз документів, що складають правову основу сучасної освітньоїполітики в Україні, дозволяє зробити деякі висновки.

Основи сучасного розуміння громадянської освіти закладались на початку 90-х років уконтексті визначення демократичних принципів і засад освіти і виховання особистості вумовах незалежної України. Наприкінці XX - на початку XXI ст. ідея громадянської освітипоступово розвивалась і збагачувалась у таких напрямах:

- сформульовано і конкретизовано мету формування громадянина України, як важливускладову загальних цілей сучасної освіти;розкриті основні завдання виховання громадянина, серед яких засвоєння школярами

соціальних знань, формування компетентностей, соціальне значущих установокособистості;

- визначено поняття „громадянської освіти" й деякі основні її характеристики;окреслено компоненти та визначено пріоритети змісту громадянської освіти;

- наголошено на необхідності демократизації шкільного життя та зв'язку школи з громадою;— зазначено доцільність розвитку та запровадження активних і особистісно-орієнтованих

методик і технологій навчання і виховання.Визначені в основних нормативно-правових актах засади, принципи розвитку освіти -

плюралізм, полікультурність, багатоманітність, толерантність, колективні та індивідуальніправа та обов'язки, свободу, соціальну справедливість, самоусвідомлення (національне,європейське, глобальне) та інші, є ключовими поняттями демократичної громадянської освіти5.Вони відповідають як національним пріоритетам, так і загальносвітовим та європейськимстандартам у галузі громадянської освіти.

Аналіз вищеназваних нормативно-правових актів і Концепцій громадянської освіти йгромадянського виховання дозволяє визначити зміст громадянської освіти, що забезпечуєформування громадянської компетентності особистості, як сукупність:<» громадянських знаньа) філософсько-культурологічні

- про громадянські, демократичні, загальнолюдські, національні норми і цінності;культуру світової цивілізації та культурну спадщину українського народу;

б) політологічніпро типи держав, політичне влаштування суспільства, про механізми функціонуванняполітичної системи та влади в Україні, політичні організації та інституції, принципи,процедури й регламенти суспільної взаємодії, виборчу систему;

- про особливості взаємодії органів державної влади і органів місцевого самоврядування таїх відповідальність перед громадянами;про сутність громадянського суспільства;

- про систему соціального забезпечення і соціального захисту;- про ефективні форми взаємодії з представниками владних структур та інших установ;

5 Рго)есІ оп "Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс СШгепзЬір": Кезоіиііоп агїоріесі Ьу ІЇІе Соипсії оГЕигоре Міпізіегз оГЕсІисаІіопаі йіеіг 20* 5Є58ІОП іп Сгасо\у, Роїапсі, 15-17 ОсІоЬег 2000. 3!газЬоиг§: Соипсії оґЕигоре. Оос.ВОІУ/ЕВи/СІТ (2000)40.

в) правовіпро права людини, механізми їх захисту;про головні правові норми, що визначають правочинну поведінку особи в Україні;

г)економічніпро фінансову, податкову і бюджетну систему держави та органів місцевогосамоврядування;суть ринкових відносин;основні економічні принципи;рушійні сили економічного розвитку;економічні права

д) соціальнісоціальне ефективну поведінку особистості;стратегії взаємодії та спілкування з іншими;способи розв'язання конфліктних ситуацій;

«»» громадянських уміньа) у політичній сфері суспільного життя

- орієнтуватися у проблемах сучасного суспільно-політичного життя в Україні тавизначати власну Позицію

- застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собіта громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владніструктури;

- ініціювати громадську активність;б)у правовій сфері суспільного життя

- реалізовувати та послідовно обстоювати свої права, застосовувати процедури ітехнології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав і свобод інших громадян,виконання громадянських обов'язків в межах місцевої громади, держави та її політичнихінститутів, використовувати способи діяльності й моделі поведінки, що в межах чинногозаконодавства України, відповідають інтересам самореалізації особистості та захищаютьїї права людини і громадянина.

в)у соціальній сфері суспільного життя- ефективно спілкуватися, застосовувати моделі поведінки, характерні для високої

культури міжлюдських (міжгрупових і міжособистісних) взаємин;- долати стереотипи, войовничий націоналізм, расизм та нетерпимість, визнавати та

приймати різноманітність, йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групамизаради соціального миру в державі;

- прислухатися, розуміти та тлумачити доводи інших людей,- розглядати альтернативи дії та поведінки та піддавати їх аналізу з етичної точки зору;- розробляти стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей

громадянського суспільства в складних ситуаціях особистого та громадського життя;- робити свідомий вибір,- застосовувати демократичні технології прийняття індивідуальних та колективних

рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян, представниківпевної спільноти, суспільства та держави.

- брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молодіє) в економічній сфері суспільного життя

- реалізовувати та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин, споживача іплатника податків;

- встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки;- орієнтуватись в умовах вільного ринку;

д) загальнопізнавальні- мислити критично й незалежно;

- критично сприймати інформацію, зокрема щодо способів думок та філософських,релігійних, соціальних, політичних та культурних концепцій, самостійно її аналізуватита застосовувати;

- формулювати, висловлювати і захищати публічно власну позицію;— вести дискусію на захист своєї точки зору

*»* громадянських цінностей, ставлень, установока) загальнолюдськідоброта, чуйність, милосердя, совість, чесність, повага, правдивість, працелюбність,справедливість, гідність, терпимість до людей, повага і любов до батьків, роду, бережливеставлення до природиб)демократичні (громадянського суспільства)

— відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистості як абсолютноїцінності;

— повага до законів;— визнання демократичних цінностей як головних: свобода, справедливість, рівність

можливостей, здатність жити разом, повага до честі й людських прав, солідарність,захист довкілля, відданість миру,;

— лояльне і водночас вимогливе ставлення до влади;— активна громадянська позиція, впевненість у сво'їй спроможності впливати на життя

суспільства;— повага до інтересів, прав, самобутності великих і малих народів, міжкультурне

взаєморозуміння, толерантністьв)національні

— обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною, державою;— віра в духовні сили своєї нації, її майбутнє;— любов до України та рідного краю, повага до національної історії, культури, мови,

традицій.У Рекомендаціях Комітету міністрів РЄ6 визначені умови набуття молоддю європейських

країн громадянської компетентності, які є актуальними й для України:активна участь учнів, студентів, викладачів і батьків у демократичному управліннінавчальним закладом;демократизація методів навчання та виховання, взаємовідносин суб'єктів навчально-виховного процесу;

- поширення методів, орієнтовани^ на особистість учня і студента, зокрема реалізаціяпедагогічних проектів, що ґрунтуються на спільній колективній меті та співпраціучасників, незалежно від того, чи такі проекти висуваються класом, школою, місцевою,регіональною, національною, європейською або міжнародною спільнотою чирізноманітними організаціями громадянського суспільства, які опікуються освітою зпитань демократичного громадянства (неурядові установи, підприємства, професійніорганізації);сприяння дослідженням, індивідуальному навчанню та ініціативі;фбрмування освітніх підходів, що тісно пов'язують теорію з практикою;залучення учнів і студентів, до індивідуального та колективного оцінювання якостінавчання, зокрема в рамках зазначених вище педагогічних проектів;

- заохочення обмінів, зустрічей та партнерства між учнями, студентами та вчителями зрізних навчальних закладів з метою поліпшення міжособистісного взаєморозуміння;

6 Есіисаііоп ґог Оетосгаїіс СШгепзЬір 2001 - 2004: Кесоттепйаііоп (2002) 12 оґ те СоттіПее оґ Міпізіегз ІотетЬег зіаіез оп есіисаііоп Й)г йетосгаїіс сШгепзЬір/ Асіоріесі Ьу те СоттіПее оґ Міпізіегз оп 16 ОсІоЬег 2002 аі те812* тееІіп§ оґте Міпізіег' Оериііез. 8їгазЬоиг§: Соипсії оГЕигоре. Оос.ОСІУ/ЕОШСІТ (2002) 38. р. 4.

- поширення підходів та методів освіти, що сприяють вихованню у суб'єктів навчально-виховного процесу толерантності та поваги до культурної та релігійної багатоманітності;зближення формальної та неформальної освіти;

- встановлення відносин громадянського партнерства між школою та сім'єю, громадою,трудовим колективом та ЗМІ.

Розділ II. Потенціал сучасного змісту освіти у формуванні громадянської компетентності

Робочою групою проведений аналіз Державних стандартів всіх ступенів школивідповідно до чинних нормативно-правових актів, що врегульовують суспільні відносини вгалузі освіти й еталону громадянської компетентності. Результати аналізу систематизовановідповідно до трьох ступенів школи.

2.1. Елементи громадянської освіти у початковій школіОсобливістю завдань громадянської освіти в початковій школі є створення умов для

формування елементарних знань про державу, закони, права і відповідальність людини ігромадянина, основні моральні цінності і норми поведінки. Розвиваються комунікативніздібності дитини, що дозволяють їй інтегруватися в суспільство, уміння спілкуватись ірозв'язувати конфлікті ситуації через діалог.

У Державному стандарті початкової школи сформульована мета освіти: „всебічнийрозвиток та виховання особистості через формування в учнів повноцінних мовленнєвих,читацьких, обчислювальних умінь і навичок, бажання і уміння вчитися... діти мають набутидостатній особистий досвід культури спілкування і співпраці у різних видах діяльності,самовираження у різних видах завдань ".

Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такіелементи змісту громадянської освіти:1. ,, Мови і літератури "

• вироблення в учнів мотивації навчання рідної мови;• формування комунікативних умінь;• формування елементарних знань з етнокультури та етнокультурознавчої компетенції;• формування інтелектуально-розвиненої особистості, громадянина України

2.,,Людина і світ "• усвідомлення школярами своєї належності до природи і суспільства;• створення елементарної бази для засвоєння учнями різних видів соціального досвіду,

системи цінностей суспільства, морально-правових норм і традицій;• формування патріотизму, поваги до української держави, її символіки, свідомого

бажання зробити свій внесок у становлення української держави як рівноправного членасвітової спільноти.

3. "Мистецтво"• розуміння і творення художніх образів;• формування потреби у художньо-творчій самореалізації та духовному

самовдосконаленні4. "Математика "

• формування початкових умінь доказово міркувати, пояснювати свої дії5. "Здоров 'я і фізична культура "

• виховання позитивних моральних і вольових якостей;6. "Технології"

• сприяння формуванню активної особистості, здатної до конструктивного перетвореннядовкілля на засадах гармонії, краси і доцільності.Зміст освітніх галузей початкової школи має забезпечувати формування в учнів

сукупності громадянських знань, умінь, установок та цінностей.

Елементи громадянських знань, що входять до змісту освітніх галузей Державногостандарту початкової школи, можуть бути класифіковані таким чином:а)культурологічні

• про головні історичні події та елементи культурно-історичного середовища, про минулесвого краю і його традиції, про визначні історичні постаті й діячів;

• про культуру та національні риси українців6)пол ітологічні

• про співжиття в громадянському суспільстві;• про державну символіку;• про територію та кордони України;• про етнічний склад населення;• про державний устрій;в)правові,• про права людини та рівноправність;• про основні правопорушення і юридичну відповідальність за них;• про взаємні обов'язки батьків і дітей

г)економічні• про природу та економіку України;

^соціальні• про сім'ю, школу, однолітків;• про правила співжиття і взаємодію людей у сім'ї, колективі;• про правила етикету.• про історію і традиції школи;• про моральні вимоги до товаришування і дружби

Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей Державного стандартупочаткової школи, можуть бути класифіковані таким чином:

а) у політичній сфері суспільного життя• висловлювати патріотичні почуття

б)у правовій сфері суспільного життя• розповідати про державні символи України;• дотримуватись свідомої дисципліни

в)у соціальній сфері суспільного життяоцінювати власні вчинки та вчинки однолітків;

- брати участь у житті школи;- демонструвати повагу і толерантність до представників інших культур , національностей

та конфесій;виконувати моральні вимоги до товаришування і дружби;уміти взаємодіяти з іншими людьми;будувати відносини з іншими на основі загальнолюдських моральних цінностей і повагидо прав людини;роз){міти і виконувати свої домашні обов'язки;відповідати за свої вчинки;

- толерантно ставитись до думок інших;давати найпростішу морально-етичну оцінку ситуації, спираючись на власний досвід;виявляти емоційно-позитивне ставлення до праці;

- дотримуватись норм етикету в спілкуваннід) загальнопізнавальні

виявляти зв'язки між явищами і робити самостійні висновки;уміти говорити, слухати і розуміти;брати участь у культуро-творчій і культуро-оздоровчій діяльності;вести діалог;

формулювати власне висловлювання і критично оцінювати його;самостійно працювати з книгою;висловлювати своє ставлення до прочитаного;розказувати про ключові постаті в культурі та історії народу.

Громадянознавчі цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту початковоїшколи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:а)загальнолюдськімилосердя, правдивість, чесність, відповідальність, повага до прав інших людей, дбайливе(бережливе) ставлення до природи і довкілля; неповторність і самоцінність кожної людини,життя людини, доброта, працьовитість, наполегливість, скромність, вірність, поступливість,обов'язковість.б)демократичні (громадянського суспільства)толерантність, права інших людей, активністьв) національні:гордість за державу, повага до держави та державної символіки, культурно-історичноїспадщини, рідної і державної мов; вшанування діячів культури та національних героїв, традиційукраїнського народу

ВисновкиЕкспертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає підстави

стверджувати, що на даному етапі створюються умови для всебічного розвитку та вихованняособистості молодших школярів, засвоєння моральних цінностей, правил поведінки,елементарних знань про державу, закони, права, обов'язки і відповідальність людини ігромадянина. Закладаються основи вмінь і навичок, що дозволяють їм інтегруватися всуспільство на рівні родини, класу, школи, уявлення дітей про національні та демократичніцінності.

Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є«Людина і світ», а також „Мови і літератури".

Освітня галузь «Людина і світ» поєднує природознавчий та суспільствознавчийкомпоненти змісту. Відповідно навчальні програми освітньої галузі передбачають інтегрованевивчення суспільствознавства і природознавства та охоплює такі змістові лінії: "Людина якособистість", "Людина, природа і суспільство", "Людина серед людей", "Рідний край","Україна", "Земля" і "Нежива та жива природа". Таке щільне переплетення суспільствознавчогоі природознавчого компонентів в межах одного навчального предмету ускладнює ефективнезасвоєння дитиною громадянознознавчих знань, умінь і цінностей.

Освітня галузь "Мови і літератури" спрямована на формування комунікативних умінь істворення можливостей для набуття елементарних знань з етнокультури таетнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним чином реалізуються ввідповідних навчальних програмах через тематику навчальних текстів та тем для висловлюваньучнів.

У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на рівні цільовихустановок, не конкретизованих у змісті галузей. У Державному стандарті не повною міроювикористано можливості міжпредметного підходу до формування громадянськоїкомпетентності учнів.

2.2. Можливості основної школи у вихованні громадянина

Особливістю завдань громадянської освіти в основній школі, як зазначено у Державномустандарті «є створення умов для всебічного розвитку особистості на засадахзагальнолюдських та національних цінностей, формування в учнів активної соціальної тагромадянської позиції, сприяння їх включенню у життя суспільства, розуміння нимизначущості знань для соціального становлення людини та її свідомої орієнтації у сучасномусвіті, гуманізації і демократизації шкільної освіти».

10

Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такіелементи змісту громадянської освіти:1. "Мови і літератури "- засвоєння культурних і духовних цінностей свого та інших народів, різних видів

соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм та традицій.формування комунікативної компетенції,виховання ціннісних орієнтацій, гуманістичного світогляду, поваги до традицій свогонароду, особистісних рис громадянина України, толерантного ставлення до інших народів,взаємоповаги між націями і народами, почуття причетності до європейської спільноти.

2. "Суспільствознавство"- виховання активного, компетентного громадянина, патріота України,

підготовка учнів до взаємодії з соціальним середовищем;формування національних та загальнолюдських цінностей, толерантного ставлення доінших народів, активної соціальної та громадянської позиції, правової свідомості,необхідності дотримання правомірної громадянської поведінки, економічного мислення,

- створення умов для свідомої орієнтації учнів у сучасному світі та суспільстві,розвиток вмінь та навичок знаходити інформацію, аналізувати, інтерпретувати та оцінюватиїї; формулювати, висловлювати та доводити думку, робити свідомий вибір, пояснювати івідстоювати власну точку зору шляхом ведення дискусії; розмірковувати, спілкуватися,співпрацювати у навчанні, розв'язувати будь-які проблеми; реалізувати і захищати своїправа, виконувати громадянські обов'язки.

3. "Естетична культура"формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду.

4. "Математика"громадянське виховання, формування позитивних рис особистості.

5. "Природознавство"- орієнтація учнів на збереження природи, гармонійну взаємодію людини і природи,- вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористуванні,- формування екологічної культури .6. "Технологія"- підготовка учнів до активної трудової діяльності, виховання активної життєвої позиції,- формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейної економіки,забезпечення умов для їх професійного самовизначення, здійснення допрофесійної іпрофесійної підготовки7. "Здоров 'я та фізична культура "- набуття навичок соціальної адаптації,- підготовка учнів до активної участі у забезпеченні повноцінного тривалого життя, дозахисту Вітчизни та служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.

Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в учнів сукупностігромадянознавчих знань, умінь, установок та цінностей.

Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи,можуть бути класифіковані таким чином:а) філософсько-культурологічні- про культуру та культурну спадщину українського народу та інших народів світу,багатоманітність і єдність європейської культури, вплив античної спадщини на світовукультуру;- про загальнолюдські, національні і конкретно-історичні норми і цінності, особливостінаціональних культур (звичаї, традиції, свята, діячі), творчість відомих композиторів тахудожників;- про міграції та культурні обміни, про полікультурність;- про філософські погляди на людину, її буття, природу і світ у різні історичні періоди(античність, Середньовіччя, епоха Відродження, Просвітництво тощо);

11

- про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх суджень щодопрочитаного.б) політологічні- про політичний устрій суспільства ( східні деспотії та демократію античного часу), структуру,роль інститутів державної влади на різних етапах їх розвитку, основні процедури, за якимиможуть взаємодіяти громадянин і держава;- про риси індустріального суспільства і домінування "європейського світу" у період Новогочасу;- про політичні, соціальні, релігійні і національні рухи як елементи громадянськогосуспільства, про політичні групи індустріального суспільства;- про державну символіку та окремих історичних діячів.

в) правові- про права і обов'язки громадян, виникнення уявлень про права людини та їх еволюцію;- про роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну і неправомірнуповедінку, правопорушення і юридичну відповідальність;- про громадянство України, правовий статус громадян України, основні права, свободигромадян та засоби їх захисту, обов'язки громадян;- про закони щодо охорони здоров'я.г)економічні- про економічні чинники розвитку демократичного суспільства;- про сутність ринкових відносин та основні економічні принципи, появу грошей та товарно-грошових відносин;- про основні проблеми взаємодії суспільства і природи;- про міжнародну співпрацю;- про заняття населення;- про підприємницьку діяльність, інформаційно-комунікативні технології, роботу зінформацією.є) соціальні (людинознавчі)- про соціальну структуру (соціальні групи) суспільства, життя та взаємодію різних соціальнихгруп, соціальні конфлікти і шляхи їх конструктивного розв'язання;- про історію заселення материків, спільні риси та відмінності у цивілізаціях Сходу і Заходу;- про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних, релігійних та інших видівупереджень;- про фізичне та соціальне здоров'я людини, основні функції сім'ї і громади щодо збереженняздоров'я;- про боротьбу з бідністю та відчуженням;- про людину і техніку;- про розвиток і функції сім'ї та громади, про етику сімейних відносин на різних етапахісторичного розвитку.

Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту основної школи,можуть бути класифіковані таким чином:а) у політичній сфері суспільного життя- аналізувати процес державотворення (у тому числі і на українських землях); класифікуватиполітичні рухи за різними ознаками;- орієнтуватися у політичному житті минулих часів і давати їм власну оцінку,б) у правовій сфері суспільного життя- характеризувати правовий статус громадян у різних державах в різні історичні періоди;- порівнювати статус громадян з сучасними міжнародними стандартами;- аналізувати прості правові документи;в) у соціальній сфері суспільного життя- толерантно ставитися до поглядів інших людей, визначати причини конфліктів і шляхи їхрозв'язання у релігійних, міжнаціональних і міждержавних конфліктах;

12

- визначати власні життєві цінності і орієнтири;- аналізувати власний досвід ефективного спілкування та співпраці;- керуватися у поведінці моральними нормами і цінностями, дотримуватися правил етикету;г) в економічній сфері суспільного життя- характеризувати економічні процеси відповідно до історичних періодів;д) загальнопізнавальні-здобувати, оцінювати інформацію з історичних джерел та її тлумачення;- пояснювати закономірності розвитку людства;- знаходити у минулому корисний досвід для власної практичної діяльності;- формувати власну думку, висловлювати її усно та письмово, доводити власну точку зору івідстоювати її шляхом участі у дискусіях;- застосовувати набуті теоретичні знання для аналізу та оцінки суспільних подій та явищ;- користуватися основними комунікативними стратегіями, узагальнювати інформацію і робитина її основі власні висновки;- співпрацювати і спілкуватися, конструктивно розв'язувати конфлікти;- робити свідомий вибір;- співвідносити зображені у творах ситуації з власним досвідом, корегувати свої життєвіорієнтири, висловлювати особисто-ціннісне ставлення до творів мистецтва;- реалізувати і захищати свої права;- користуватися законами щодо охорони здоров'я.

Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту основноїшколи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:а)загальнолюдськідобро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе ставлення до природи ідовкілля, гуманізм, демократія, самоцінність кожної людини;б)демократичні (громадянського суспільства)- усвідомлення абсолютної цінності прав людини і свободи вільного вибору;- повага до прав інших людей;- толерантність;- позитивне ставлення до культурних відмінностей;в)національні

повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної мови,патріотизм.

ВисновкиВ основній школі провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені

громадянські знання, компетенції та цінності є "Мови і літератури" та "Суспільствознавство".Вони забезпечують засвоєння національних та загальнолюдських культурних і духовнихцінностей, формування комунікативних компетентностей, толерантності, гуманістичногосвітогляду, особистісних рис громадянина України, почуття причетності до європейськоїспільноти; засвоєння учнями різних видів соціального досвіду, морально-правових норм татрадицій, підготовку до взаємодії з соціальним оточенням, формування необхідностідотримання правомірної громадянської поведінки та вміння реалізувати і захищати свої права.

В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінностінайповніше представлені географічною компонентою, яка сприяє формуванню в учнівціннісних орієнтацій щодо збереження природи, гармонійній взаємодії людини і природи,розширює їх знання про міжнародну співпрацю, звичаї, традиції та заняття населення.

Освітня галузь «Естетична культура» дозволяє сформувати особистісно-цінніснеставлення до творів мистецтва, творчості відомих композиторів та художників. Найменшегромадянські знання, уміння та орієнтації представлені в освітніх галузях «Технології»,«Здоров'я та фізична культура». Зовсім не представлені громадянські знання, уміння таорієнтації в освітній галузі «Математика».

13

У цілому слід зазначити, що зміст стандарту основної школи у порівнянні з еталоннимпоняттям „громадянська компетентність учнів" має цілий ряд розбіжностей, а саме:а) знаннєвий компонент

знання переважають над уміннями, а політологічні знання переважають над іншимиодиницями знань;- відсутні знання про громадянське суспільство, його ознаки та інститути, умови виникнення іфункціонування (демократія, ринкові відносини, правова держава), функції громадянськогосуспільства (створення умов для реалізації потреб та інтересів суб'єктів громадянськогосуспільства; участь у формуванні політичної системи суспільства; захист громадянськогосуспільства від свавілля держави), громадські організації та законодавство про їх створення,відомості про історію становлення громадянського суспільства і осіб, які цьому сприяли,громадянське суспільство - як необхідну умову реалізації особи, задоволення нею своїх потребта інтересів;б) вміння та навички- відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишається позаувагою стандарту, зокрема:навички дій і особистої участі (участь у процесі прийняття рішень та використанняполітичної влади; боротьба з бідністю та відчуженням, пошук нових форм праці і зміцненнягромади, виявлення економічних чинників розвитку демократичного суспільства; усвідомленнята сприйняття глобальної солідарності, використовувати законні засоби впливу на владніструктури; участь у реалізації заходів життя школи (самоврядування),громади тагромадських організацій; набути елементарний досвід участі у демократичних процедурах );- спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелікодиниць знань не дає можливості забезпечити розвиток необхідних умінь, з іншого боку -пропонований перелік умінь не можна ефективно формувати саме на цьому змісті;- не ставиться завдання аналізувати події та явища суспільного життя з точки зоругромадянської освіти;в) цінності та орієнтації- в стандарті недостатньо представлений емоційно-ціннісний компонент змісту громадянськоїосвіти,- питання змісту не здатні сформувати в учнів не сприйняття таких ціннісних орієнтацій якзверхність, расизм, ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча, пропаганда війни інасильства, тероризм, репресії, дискримінація.

Необхідно зауважити, що стандарт основної школи не повністю забезпечує інтеграціюгромадянських знань, вмінь, навичок, цінностей та орієнтацій у зміст освітніх галузей, щоставить процес формування громадянина в основній школі у залежність від суб'єктивної точкизору укладачів програм і авторів підручників.

2.3. Старша школа як головна ланка громадянської освіти учнівОсобливістю завдань громадянської освіти в старшій школі є створення умов для

свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формування в них активної соціальноїта громадянської позиції, сприяння включенню школярів в соціально-політичне та економічнежиття субпільства, підготовка учнів до майбутньої професії діяльності.

Загальна мета освіти конкретизована у цілях освітніх галузей, які передбачають такіелементи змісту громадянської освіти:1. "Мови і літератури"

формування комунікативної компетенції, соціальних навичок, світоглядних переконань;засвоєння духовних і культурних цінностей свого та інших народів, норм, які регулюютьстосунки між поколіннями, статями, націями, сприяють естетичному і морально-етичному розвиткові

2. "Суспільствознавство "виховання активного, компетентного громадянина;

14

виховання в учнів рис патріота України;виховання в учнів толерантного ставлення та поваги до інших народів, правовоїсвідомості, економічного мислення;

- формування в учнів почуття власної гідності, відповідальності, особистого ставлення доподій та явищ суспільного життя, здатності мати власну активну життєву позицію,робити свідомий вибір, визначати особисті цілі, спрямовані на розвиток суспільства,держави, забезпечення власного добробуту та добробуту своєї родини;створення умов для свідомої орієнтації учнів в сучасному світі, суспільстві, формуванняв них активної соціальної та громадянської позиції, сприяння включенню школярів всоціально-політичне та економічне життя суспільства;підготовка учнів до майбутньої професії діяльності

3. "Естетична культура"формування в учнів системи естетичних цінностей як інтегральної основи світогляду

4. "Математика"- економічне, екологічне, громадянське виховання, формування позитивних рис

особистості5. "Природознавство"

вироблення в учнів вмінь приймати виважені рішення в природокористуванні,цивілізовано взаємодіяти з природним середовищем;формування екологічної культури учнів, вміння безпечно жити у високотехнологічномусуспільстві

6. "Технологія"формування в учнів умінь і навичок ведення домашнього господарства і сімейноїекономіки, забезпечення умов для їх професійного самовизначення, здійсненнядопрофесійної і професійної підготовки

7. "Здоров 'я та фізична культура "підготовка учнів до активної участі в забезпеченні повноцінного тривалого життяприродних, техногенних та соціальних умовах, які постійно змінюються, виборупрофесії, до захисту Вітчизни та служби у Збройних Силах України та інших військовихформуваннях.Зміст освітніх галузей старшої школи має забезпечувати формування в учнів сукупності

громадянських знань, умінь, установок та цінностей.Громадянські знання, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи,

можуть бути класифіковані таким чином:а) філософсько-культурологічні

- про суспільство як складну самоорганізовану систему;- про місце людини в суспільстві;

про філософські погляди на сутність людини, її буття і духовність, природу і світ;- про культуру та суспільство, культуру та релігію, людину і культуру, культуру

виробничого середовища, діалог культур- про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх суджень

щодо прочитаного;а) політологічні

- про політичний устрій суспільства, життя в умовах тоталітаризму, демократії, політичнусистему, політику і ідеологію, механізми функціонування політичної системи та влади вУкраїні, етику політичної діяльності;про політичну сферу та її роль у житті суспільства;про структуру, роль органів, інститутів державної влади, їх співвідношення з діяльністюполітичних рухів, партій та громадських об'єднань;

- про участь громадян у соціально-політичному житті, про участь молоді у розв'язаннігромадських проблем, молодіжний рух в Україні та світі, основні процедури, за якимиможуть взаємодіяти громадянин і держава;

15

про особливості організації та здійснення державної влади та місцевого самоврядування;про міжнародні організації;

- про глобальні проблеми сучасності, єдність і зростання взаємозалежності сучасноголюдства, причини загострення стосунків в системі "людина - суспільство - природа";про сутність громадянського суспільства, громадянський мир і співробітництво,співжиття в громадянському суспільстві; принципи і цінності демократичногогромадянського суспільства, політичне життя громадянського суспільства;про плюралізм та роль ЗМІ в демократичному суспільстві

в) правовіпро роль права як чинника впорядкування суспільних відносин, правомірну інеправомірну поведінку, правопорушення і юридичну відповідальність;про громадянство України, правовий статус громадян України, основні права, свободигромадян та засоби їх захисту, обов'язки громадян;

г)економічніпро сутність економічних рішень;про зайнятість та безробіття;про податкову систему;про професійну культуру та її складові елементи: культуру праці, професійнутворчість, професійну етику;про шляхи та форми професійної освіти і працевлаштування;про активне оцінювання майбутньої професійної діяльності;

є) соціальні (людинознавчі)про комунікативні стратегії, стереотипи, дискримінацію, про стратегії співпраці;про культуру мовлення, аргументоване усне та письмове висловлення своїх судженьщодо прочитаного;про соціальне партнерство, соціальні групи, взаємодію різних соціальних груп, соціальніконфлікти, соціальну структуру українського суспільства;про соціальну захищеність;соціальну відповідальність;про міжнаціональні відносини, шкідливість міжнаціональних упереджень, сутність,наслідки геноциду і ксенофобії;про етику сімейних відносин;про фізичне та соціальне здоров'я людини.Громадянські уміння, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшої школи,

можуть бути класифіковані таким чином:а) у політичній сфері суспільного життя

розуміти основний зміст новин, що повідомляються, пізнавальних радіо- і телепередач;розуміти і аналізувати матеріали преси;характеризувати державотворчі процеси України, особливості політичного життя вгромадянському суспільстві,визначати особливості виборчої системи України та пояснювати її значення якпоказника рівня демократії в суспільстві;орієнтуватись в суспільних явищах та процесах сучасного світу та давати їм власнуоцінку;взаємодіяти з суспільством та його окремими інститутами в повсякденному житті;

б) у правовій сфері суспільного життярозпізнавати окремі види правопорушень та юридичної відповідальності;характеризувати органи державної влади та правовий статус громадян;порівнювати правовий статус громадян з міжнародними стандартами у сфері правлюдини;розпізнавати джерела, що врегульовують окремі види приватно-правових відносин;розв'язувати практичні життєві ситуації з використанням законодавства;

16

складати та аналізувати найпростіші документи (заяви, договори);в) у соціальній сфері суспільного життя

оцінювати власні можливості;боротися з дискримінацією;

- обирати конструктивні форми взаємодії та власної поведінки;толерантно поводитися;

д) в економічній сфері суспільного життяхарактеризувати економічні процеси і закономірності, безпосередньо пов'язані зповсякденним життям окремої сім'ї чи людини;користуватися інформацією про ринок праці;

е)загальнопізнавальніформулювати думку в усіх стилях і жанрах мовлення, доводити свою точку зору,готувати виступ і виголошувати його з урахуванням ситуації спілкування, брати участь вдискусіях;

- визначати найбільш значущу інформацію, систематизувати і коментувати одержануінформацію;

- користуватися довідковою літературою, працювати з матеріалами ЗМІ;- конструктивно-критично мислити;- застосовувати філософські знання для пояснювання подій і явищ в суспільстві

Громадянські цінності, що входять до змісту освітніх галузей стандарту старшоїшколи, можуть бути об'єднані у такі основні групи:а) загальнолюдськідобро, милосердя, правдивість, чесність, відповідальність, дбайливе (бережливо) ставлення доприроди і довкілля;б)демократичні (громадянського суспільства)

повага до прав інших людей, толерантність;в)національні

повага до держави та державної символіки, культурно-історичної спадщини, рідної мови.Висновки

У старшій школі провідною освітньою галуззю, де найбільш повно представлено змістгромадянської освіти, є "Суспільствознавство". З поміж інших галузей дещо виокремлюєтьсяосвітня галузь „Мови і літератури", в якій відповідний зміст репрезентовано більшою мірою.

У таких галузях як «Природознавство» і «Технології» представлені окремі специфічнідля цих сфер навчання і виховання особистості елементи громадянознавчого змісту.

У галузях «Здоров'я та фізична культура», «Естетична культура» і «Математика»формування громадянської компетентності проголошується на рівні загальних положень, невідбитих у змісті галузі.

У цілому слід зазначити, що у порівнянні з визначеним нами змістом поняття„громадянська компетентність учнів" зміст стандарту старшої школи не повністю відповідаєйому у таких важливих елементах:

знання, що мають засвоїти учні значно переважають над такою складовою як уміння;відповідно значна кількість умінь, що потрібні компетентному громадянину залишаєтьсяпоза увагою стандарту, зокрема це такі практичні уміння та досвід громадянської дії як:застосовувати способи та стратегії взаємодії з органами державної влади на користь собіта громадянському суспільству, використовувати засоби громадського впливу на владніструктури; ініціювати громадську активність; реалізовувати та послідовно обстоюватисвої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свободта прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов'язків в межах місцевоїгромади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяльності ймоделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересамсамореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина; розглядатиальтернативи дії та поведінки та піддавати їх аналізу з етичної точки зору; розробляти

17

стратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільствав складних ситуаціях особистого та громадського життя; застосовувати демократичнітехнології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтереси,інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства тадержави; реалізовувати та відстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин,споживача і платника податків; встановлювати і розвивати партнерські економічністосунки; орієнтуватись в умовах вільного ринку.

- над іншими одиницями знань переважають політологічні знання;- спостерігається невідповідність між визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелік

одиниць знань не завжди дає можливості забезпечити розвиток необхідних умінь, з іншогобоку - пропонований перелік умінь не можна ефективно формувати саме на цьому змісті;

- в стандарті майже не віддзеркалений емоційно-ціннісний компонент змісту громадянськоїосвіти.

Розділ III. Відповідність змісту освіти в сучасній школі України цілям громадянськоїосвіти

На основі аналізу змісту освіти, представленому в Державному стандарті та навчальнихпрограмах 12-річної школи робочою групою було сформульовано певні узагальнення щодойого відповідності цілям громадянської освіти.

Експертний аналіз тексту Державного стандарту початкової школи дає підставистверджувати, що на даному етапі створюються умови для розвитку та виховання особистостімолодших школярів, засвоєння ними загальнолюдських цінностей, правил поведінки,формування уявлень про національні та демократичні цінності, набуття елементарних знань продержаву, закони, права, обов'язки і відповідальність людини і громадянина. Закладаютьсяоснови комунікативних вмінь та навичок, що сприяють їх соціалізації на рівні родини, класу,школи.

Освітніми галузями, в яких найбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є«Людина і світ», а також „Мови і літератури".

Освітня галузь «Людина і світ» є провідною з точки зору формування основгромадянської компетентності молодших школірів. Вона має на меті створення бази длязасвоєння ними різних видів соціального досвіду, системи цінностей суспільства, морально-правових норм і традицій. Галузь поєднує природознавчий та суспільствознавчий компонентизмісту. Відповідно навчальні програми даної освітньої галузі передбачають інтегрованевивчення суспільствознавства та природознавства і охоплюють такі змістові лінії: "Людина якособистість", "Людина, природа і суспільство", "Людина серед людей", "Рідний край","Україна", "Земля" і "Нежива та жива природа". Слід зазначити, що таке переплетеннясуспільствознавчого і природознавчого компонентів в межах одного навчального предметуускладнює ефективне засвоєння дитиною громадянознознавчих знань, умінь і цінностей.

Освітня галузь "Мови і літератури" спрямована на формування комунікативних умінь істворення можливостей для набуття елементарних знань з етнокультури таетнокультурознавчої компетенції. Ці громадянознавчі аспекти головним чином реалізуються ввідповідних навчальних програмах через тематику навчальних текстів та тем для висловлюваньучнів.

У решті галузей розвиток громадянської компетентності формулюється на рівні цільовихустановок, не конкретизованих у змісті галузей.

Експертний аналіз змісту освіти за Державним стандартом основної школи інавчальними програмами 12-річної школи показує, що в них закладені можливості створенняумов для всебічного розвитку особистості на засадах загальнолюдських та національнихцінностей, забезпечення формування в учнів активної соціальної та громадянської позиції,сприяння їх включенню у життя суспільства, розуміння ними значущості знань для соціальногостановлення людини та її свідомої орієнтації у сучасному світі, гуманізації і демократизаціїшкільної освіти.

18

Провідними освітніми галузями, де найбільш повно представлені громадянські знання,компетенції та цінності є "Суспільствознавство" та "Мови і літератури".

В освітній галузі «Природознавство» громадянські знання, вміння та цінностіпредставлені в основному лише географічною компонентою. Значно меншою мірою (восновному на рівні завдань, а не положень змісту) вони представлені в освітніх галузях«Естетична культура», «Технології», «Здоров'я та фізична культура» і зовсім не відображені - восвітній галузі «Математика».

Слід зазначити, що зміст освіти в основній школі в цілому може забезпечитиформування громадянської компетентності, хоча й має деякі слабкі сторони. Можнаконстатувати, що у стандарті знання переважають над уміннями, а кількість політологічнихзнань - над іншими одиницями знань. У стандарті основної школи відсутні знання прогромадянське суспільство, його ознаки, інститути, функції. Спостерігається невідповідністьміж визначеними стандартом знаннями і уміннями: перелік названих одиниць знань не даєможливості забезпечити розвиток необхідних умінь. Поза увагою стандарту залишилася певнакількість умінь, потрібних компетентному громадянину, наприклад, навички дій і особистоїучасті. Недостатньо представлений також емоційно-ціннісний компонент змісту громадянськоїосвіти.

Аналіз програм освітньої галузі «Суспільствознавство», зокрема «Етика» (5-6-йклас), «Вступ до історії України», (5-й клас), свідчить, що започаткована в початковій школіробота по формуванню громадянських компетентностей продовжується і розширюється восновній школі, за рахунок набуття учнями додаткових громадянознавчих знань, умінь іцінностей (культурологічних, політологічних, економічних, правових тощо). Такі курси як«Всесвітня історія» та «Історія України» в інших класах (7-9 класи) сприяють поглибленню тарозширенню меж загальної соціалізації й свідомості школярів (країна, Європа, світ). Разом зтим, аналіз навчальних програм дозволяє стверджувати, що у 7-9-х класах нема предметів, які бзабезпечували реалізацію завдань громадянської освіти, проголошених в стандарті. Так, упрограмах основної школи не представлені:

такі види громадянських знань: політологічні знання (про принципи, поцедури йрегламенти суспільної взаємодії, виборчу систему; про особливості взаємодії органівдержавної влади і органів місцевого самоврядування та їх відповідальність передгромадянами; про сутність громадянського суспільства; про ефективні форми взаємодії зпредставниками владних структур та інших установ), правові (про права людини,механізми їх захисту); економічні (про фінансову, податкову і бюджетну систему державита органів місцевого самоврядування; рушійні сили економічного розвитку; економічніправа); соціальні (про соціальні стратегії взаємодії та спілкування з іншими; способирозв'язання конфліктних ситуацій).такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати способи та стратегіївзаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянському суспільству,використовувати засоби громадського впливу на владні структури, ініціювати громадськуактивність);у правовій сфері суспільного життя (реалізовувати та послідовно обстоювати свої права,застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів, прав і свобод та прав ісвобод інших громадян, виконання громадянських обов'язків в межах місцевої громади,держави та її політичних інститутів, використовувати способи діяльності й моделіповедінки, що в межах чинного законодавства України, відповідають інтересамсамореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина);у соціальній сфері суспільного життя(д,олатк стереотипи, войовничий націоналізм, расизмта нетерпимість, йти на компроміси з різними етнічними, релігійними групами зарадисоціального миру в державі; робити свідомий вибір, ефективно спілкуватися, розроблятистратегію прийняття рішення з урахуванням норм і цінностей громадянського суспільствав складних ситуаціях особистого та громадського життя, застосовувати демократичнітехнології прийняття індивідуальних та колективних рішень, враховуючи власні інтереси,

19

інтереси і потреби інших громадян, представників певної спільноти, суспільства тадержави, брати участь в самоорганізації, самоуправлінні дітей та молоді);в економічній сфері суспільного життя (реалізовувати та відстоювати свої права як

суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків, встановлювати і розвиватипартнерські економічні стосунки, орієнтуватись в умовах вільного ринку).не достатньо представлені громадянські цінності:а)загальнолюдські: почуття власної гідності, терпимість до людей, що мають відмінніпогляди і переконання, бережливе ставлення до природи;б) демократичні: відчуття власної гідності, шанування прав людини і свободи особистостіяк абсолютної цінності; солідарність, захист довкілля, лояльне і одночасно вимогливеставлення до влади; активна громадянська позиція, впевненість у своїй спроможностівпливати на життя суспільства; повага до інтересів та прав інших, самобутності великих імалих народів, толерантність;

в)національні: обов'язок і відповідальність перед співвітчизниками, Батьківщиною,державою.

Це призводить до переривання наступності у формуванні громадянської компетентностіучнів на цьому етапі (7-9 класи) навчання.

Аналіз стандартів старшої школі свідчить, що провідною освітньою галуззю, денайбільш повно представлено зміст громадянської освіти, є "Суспільствознавство". З поміаінших галузей дещо виокремлюється освітня галузь „Мови і літератури", в якійгромадянознавчий зміст репрезентовано більшою мірою. Всі інші галузі недостатньоінтегрують елементи змісту громадянської освіти.

У системі громадянських знань що мають засвоїти учні в межах галузі„Суспільствознавство", відбитих у стандарті, переважають політологічні. Відповідно бракуєсоціальних, економічних та правових знань.

У порівнянні з визначеним нами змістом поняття „громадянська компетентність учнів"знання, істотно переважають таку складову як уміння. Відповідно значна кількість умінь, щопотрібні компетентному громадянину залишається поза увагою стандарту, насампередпрактичні уміння, пов'язані із досвідом громадянської дії та активною життєвою позицією учняв житті і навчанні. З іншого боку, передбачена стандартом система громадянознавчих знань незавжди спрямована на формування громадянознавчих умінь в повному обсязі.

У стандарті недостатньо віддзеркалений емоційно-ціннісний компонент змістугромадянської освіти.

Аналіз програм для старшої школи з „Історії України", „Всесвітньої історії", „Основправознавства", курсу „Людина і світ", „Географії", „Іноземні мови", „Українська мова ілітература" свідчить, що їхній зміст в основному співпадає зі Державним стандартом освіти *дозволяє вирішити завдання з формування громадянської компетентності учнів.

Зауважимо, що громадянознавчий зміст в основному включений до предметів освітньоїгалузі „Суспільствознавство", зокрема це такі предмети як «Історія України», «Всесвітняісторія», «Правознавство», «Основи економіки», «Основи правознавства», «Людина і світ»,«Основи економіки», «Основи філософії». Сукупність цих предметів значною мірою розв'язуєзавдання виховання компетентного громадянина.

Во'дночас проведене вивчення навчальних програм старшої школи свідчить, що в них непредставлені:

знання про систему соціального забезпечення і соціального захисту;такі типи умінь: у політичній сфері суспільного життя (застосовувати способи тастратегії взаємодії з органами державної влади на користь собі та громадянськомусуспільству, використовувати засоби громадського впливу на владні структури, ініціюватигромадську активність); у правовій сфері суспільного життя (реалізовувати та послідовнообстоювати свої права, застосовувати процедури і технології захисту власних інтересів,прав і свобод та прав і свобод інших громадян, виконання громадянських обов'язків вмежах місцевої громади, держави та її політичних інститутів, використовувати способи

20

діяльності й моделі поведінки, що в межах чинного законодавства України, відповідаютьінтересам самореалізації особистості та захищають її права людини і громадянина); усоціальній сфері суспільного життя (розробляти стратегію прийняття рішення зурахуванням норм і цінностей громадянського суспільства в складних ситуаціяхособистого та громадського життя, застосовувати демократичні технології прийняттяколективних рішень, враховуючи власні інтереси, інтереси і потреби інших громадян,представників певної спільноти, суспільства та держави, брати участь в самоорганізації,самоуправлінні дітей та молоді); в економічній сфері суспільного з/смяшяфеалізовувати тавідстоювати свої права як суб'єкта ринкових відносин, споживача і платника податків,встановлювати і розвивати партнерські економічні стосунки, орієнтуватись в умовахвільного ринку),не ставиться як пріоритетне завдання формування громадянських цінностей і ставлень.

Роздліл ІУ. Напрями вдосконалення системи громадянської освіти в Україні длязабезпечення ефективного формування громадянської компетентності

Проведений аналіз дозволив робочій групи сформулювати наступні рекомендації щодорозвитку і вдосконалення системи громадянської освіти в загальноосвітній школі України втаких напрямах.

/. Вдосконалення змісту освіти1.1. У початковій школі доцільно розділити громадянознавчий та природознавчий

компоненти. Це дасть можливість більш повної реалізації завдань громадянської освіти ізабезпечення наступності між початковим (галузі „Людина і суспільство" і „Людина іприрода»), і основним та старшим ступенями школи (галузі „Суспільствознавство" і„Природознавство").

1.2. В основній школі для забезпечення наступності, системності та безперервностігромадянської освіти доцільним було б введення у 7-9 класах в інваріантну частинунавчального плану предметів громадянознавчого змісту. Наприклад, це могли б бути у 7-8класах - окремий курс громадянської освіти, а у 9 класі - початковий громадянознавчийправовий курс - «Практичне право». За цих умов зміст освіти в основній школі будевідповідати вимогам стандарту щодо формування компетентного громадянина.

1.3. За умов введення названих вище громадянознавчих курсів на старшому ступенінавчання є доцільним додати до освітньої галузі «Суспільствознавство» (наприклад, удоповнення до предмету «Людина і світ» у 12 класі) систематичні курси основ «Політології» та«Соціології» з урахуванням профілю навчального закладу, спецкурси та факультативи згромадянської освіти. Бажано також посилити увагу до громадянознавчих аспектів прививченні курсів «Основи правознавства», «Основи економіки», «Основи філософії».

Додаткові можливості щодо громадянської освіти надає профільне навчання, а самесоціально-гуманітарний напрямок, який об'єднує історичний, правовий, філософський таекономічний профілі, однак це питання потребує окремого спеціального дослідження ірозробки.

При розробці відповідних курсів поглибленого змісту, елективних і факультативнихбажана насамперед пропонувати учням програми громадянознавчого змісту, наприклад «Правалюдини», «Культура толерантності», «Громадянське лідерство», «Основи демократії»,«Громадянин і влада», «Громадянське суспільство в Україні» тощо.

1.4. При доопрацюванні Державного стандарту освіти і навчальних програм предметівтреба збалансувати зміст освіти з точки зору представлення у ньому політологічних,соціологічних, правових та економічних знань і відповідних умінь, що потребує формуваннягромадянської компетентності з урахуванням вікових особливостей учнів. Лише у такомувипадку може бути забезпечений баланс між формуванням в учнів громадянських знань і умінь.

1.5. При доопрацюванні типового навчального плану загальноосвітніх навчальнихзакладів ("Старша школа у структурі 12-річної") врахувати, що предмети (курси) такі, як

21

правознавство, економіка, людина і світ і філософія, не можуть бути поєднані в групу підназвою «Громадянська освіта». На наш погляд, таке поєднання є необгрунтованим і назвугромадянська освіта треба зняти, оскільки вона не відображає зміст предметів, що поєднані.

1.6. Для забезпечення наскрізного міжпредметного підходу до розв'язання завданьгромадянської освіти вважаємо за необхідне корегування та узгодження змісту освіти,навчальних планів та програм з метою орієнтації на формування громадянськості учнів вжеіснуючих шкільних предметів. Одним з можливих шляхів розв'язання вищезазначених проблемзмісту освіти є введення до нього необхідних елементів та акцентування громадянознавчихпідходів у змісті навчальних програм, підручників, посібників та інших засобів навчання.

Критеріями навчальної програми, що забезпечує міжпредметний підхід доформування громадянської компетентності можуть бути такі:

- у пояснювальній записці програми мають бути проголошені завдання щодо формуваннякомпетентних громадян засобами конкретного предмету;

у змісті навчального предмета передбачати можливості для інтегруваннягромадянознавчих знань;

понятійний апарат навчального предмета повинен бути розширений зарахунок громадянознавчих понять;- серед вимог до навчальних досягнень учнів бажано зазначати й необхідність розвитку

громадянських умінь, навичок, формування відповідних емоційно-ціннісних орієнтацій;повинні використовуватися активні форми і методи організації навчальних

занять, що сприяють формуванню громадянської компетентності учнів.Посилення елементів громадянознавчого змісту у вже існуючих шкільних предметах

можливо, зокрема, шляхом розробки тематичних блоків-модулів в курсах суспільно-гуманітарного циклу: історії України, всесвітньої історії, основ правознавства, української тазарубіжної літератури, іноземної мови, географії, тощо. Орієнтиром для авторів програм ірізних засобів навчання може слугувати базовий еталон громадянської компетентності.

Так, викладання мов і літератури може зробити величезний внесок у громадянськуосвіту. Воно сприяє формуванню громадянської позиції і характеру декількома способами.Вивчення класичних творів національної літератури дає учням уяву про видатні твори, щозначно вплинули на історію культури країни та її духовні цінності. Літературні герої якукраїнської та і світової літератури можуть вивчатись як інтелектуальні та етичні моделіособистості за різних умов суспільного життя. Програма із зарубіжної літератури маєілюструвати загальнолюдські цінності, потреби і прагнення, що поєднують людей. Навчаннянавичкам письмової мови допомагає розвивати інтелектуальну та етичну самостійність особи,незалежність мислення.

Формування громадянської компетентності має здійснюватися й у процесі навчаннянегуманітарних предметів (природничо-математичного циклу тощо), які розкривають цілісністьсвіту, взаємозв'язок людини з природою, відповідальність за збереження екології та життя напланеті, сприяють розвиткові критичного мислення та аналізу.

Можливо внесення змін в програму з метою встановлення міждисциплінарних зв'язківгромадянського змісту. Наприклад, на уроках біології географії або фізики можна розглядатипроблеми, пов'язані з екологією, основами економіки та підприємництва, на уроках з праціможна .Обговорювати питання економіки та менеджменту. Можна також застосовуватиінтегративний системний підхід, коли для вирішення найбільш гострої актуальної проблемигромадянських знань використовуються різні дисципліни.

Необхідним є посилення емоційно-ціннісної складової громадянознавчого змісту на всіхступенях освіти, що може бути досягнено як шляхом введення у зміст різних предметіввідповідних сюжетів (навчального матеріалу), так і постановкою перед учнями на урокахоцінно-ціннісних пізнавальних завдань. Положення змісту необхідно спрямувати як наформування позитивних громадянських цінностей, так і не сприйняття таких цінніснихорієнтацій як зверхність, расизм, ксенофобія, національна, релігійна та ін. ворожнеча,пропаганда війни і насильства, тероризм, репресії, дискримінація.

22

Крім українознавчої детермінанти у змісті освіти, зокрема громадянської, треба значнопідсилити його спрямованість на формування у шкільної молоді європейської та планетарноїсвідомості.

Весь зміст освіти має пронизувати критичне мислення і бути втіленим у викладання нарівні підходу в усі шкільні предмети. Треба по-новому подивитись на здібності вчителів і учнів,відповідно переглянувши навчальні програми. Вони мають ставити перед учнями гостріпроблеми, суперечливі та дискусійні питання. Це допоможе подолати і традиційнунезацікавленість учнів, що пов'язано з поширеним нині у школи викладанням нейтральноїінформації, стимулювати застосування аналізу актуальних проблем.

Отже, громадянська освіта відрізняється специфічним змістом, спрямуванням іпідходом. Вона спрямована на щоденні проблеми, що стосуються молоді як громадян, тобточленів суспільства, які мають права й обов'язки. Такими проблемами є, наприклад, освіта іохорона здоров'я, соціальний захист, громадський транспорт, еміграція, міжнародні відносини інавколишнє середовище.

їх необхідно відрізняти від проблем, що стосуються молодих людей як приватних осіб, єпроблемами особистими та мають відношення до членів їх сім'ї або друзів. Наприклад, пошукроботи -- це власна проблема, а мінімальна заробітна плата в країні - громадянознавча;алкоголізм - власна проблема, а прийняття закону про вживання алкоголю - громадянознавча.

Специфіка підходу до учнів у громадянській освіті полягає в активній залученості йучасті молоді. Вона навчається як бути громадянами через участь у дискусіях і дебатах у класі,в позакласній діяльності й поза межами школи, їй надається можливість не тільки навчатися, ай застосовувати знання на практиці в "реальних життєвих" ситуаціях.

2. Розвиток методики навчання громадянської освітиПріоритетну роль у громадянській освіті мають відігравати активні й інтерактивні технології іметоди навчання, що стимулюють творчість, ініціативу, самостійне та критичне мислення учніві базуються на принципі багатосторонньої взаємодії. Важливе місце посідає проектна робота:організація різноманітних навчальних проектів, що можуть містити проведення громадянськихакцій і компаній, видання шкільних газет і журналів тощо. Базові навчальні прийоми прививченні громадянознавчих дисциплін містять, крім інших, проведення учнівськихзаконодавчих слухань, засідань апеляційних та інших судів, зборів міської громадськості,моделювання видів громадянської активності.

Застосування таких технологій і методів громадянської освіти та виховання створюєумови для формування в особистості когнітивних та поведінкових норм, громадянськоїкомпетентності відповідно до базового еталона. Методика громадянської освіти потребуєстворення у процесі викладання системи навчальних ситуацій, в яких апробуються на практицізасвоєні громадянські знання, уміння та цінності.

Громадянська освіта сьогодні передбачає також посилення уваги учителів і науковців дорозробки, адаптації й запровадження нових методик навчання та виховання, зокрема найкращихзразків вітчизняного і зарубіжного досвіду. Необхідною є також розробка критеріїв, змістовогонаповнення та методик оцінювання рівнів сформованості громадянської компетентності учнівна різних ступенях навчання у відповідності до базового еталона та вимог державногостандарту.

3. Розв'язання завдань громадянської освіти та виховання під час позакласної тапозашкільної активності

Оскільки формування громадянознавчих умінь, зокрема умінь громадянської дії та участі,не може бути повністю забезпечено діяльністю учнів на уроці, необхідною складовоюгромадянської освіти має бути позакласна та позашкільна діяльність школярів. Для цьогоможуть застосовуватись найрізноманітніші форми та методи роботи: традиційні предметнітижні, лекції, творчі зустрічі, екскурсії та експедиції, яким надається громадянознавчеспрямування. Доцільним є проведення диспутів, дебатів, заходів змагального характеру.

23

Діяльність дитячих клубів різного спрямування, дитячих та молодіжних громадськихорганізації також сприяє розвиткові громадянської освіти. Участь в їх роботі, з одного боку, даєможливість учням отримати безпосередній громадянський досвід, а з іншого - залучити їх допроведення різноманітних заходів, у тім числі громадянознавчої тематики.

4. Організація демократичного шкільного життяЕфективна громадянська освіта можлива лише за умов створення демократичного

клімату в самій школі. Стиль спілкування, зокрема між адміністрацією та вчителями, має бутидля учнів практичним прикладом толерантності, взаємоповаги, відкритості, демократизму.Вчитель повинен поважати людську гідність учня, його право на власну думку, заохочувативідкрите обговорення та демократичне прийняття рішень. Необхідно залучити до співпраці зашколою батьків, культивувати серед них демократичні цінності та традиції.

Практичною школою демократії для учнів має стати учнівське самоврядування. Воноформує навички проведення передвиборних кампаній, участі у виборах, розробки та реалізаціївласної політичної програми, апеляції до владних структур з метою захистити свої права,ефективної взаємодії з владою.

5. Розвиток системи громадянської освітиВикористання можливостей інваріантної частини змісту освіти не виключас

можливостей вдосконалення громадянської освіти учнів за рахунок варіативної частининавчального плану. Потрібною є розробка і запровадження нових програм, підручників таінших засобів навчання, насамперед на старшому ступені школи у відповідності до профілюнавчального закладу. Також такі курси можуть запроваджуватись і на інших рівнях навчання увідповідності до потреб і можливостей учнів та їх батьків, місцевої громади, соціокультурногооточення тощо.

б.Шдготовка вчителівВтілення системи громадянської освіти в Україні потребує певного удосконалення

підготовки вчителів. Вчителі повинні оволодіти методикою, стимулюючою критичне мисленняучнів, інтерактивними методами та технологіями навчання, котрі в подальшому можутьперетворитись на загальний стандарт громадянської освіти. Програми підготовки вчителів,здатних до повсякденної творчої і сумлінної праці, повинні орієнтуватись на розв'язанняреальних гострих проблем сучасності. Необхідно використовувати нові види класної тапозакласної навчальної діяльності безпосередньо в процесі підготовки та перепідготовкивчителів. Сама їхня підготовка має бути заснована на використанні інтерактивних методик. Ценадасть їм можливість набути власного досвіду не тільки тих, навчає, а й змінити роль - побутьпевний час тими, хто вчиться. Основною формою підготовки та перепідготовки вчителів поручз традиційними мають стати інтенсивні короткотермінові (3-5-7-денні) тренінгові програми йсамоосвіта з використанням спеціальних методичних рекомендацій.

7. Моніторинг системи громадянської освітиЗапровадження постійного відстеження навчальних досягнень учнів і рівня сформованостігромадянської компетентності з метою аналізу ефективності системи громадянської освіти таможливостей її вдосконалення.

Робоча група з розробки навчальних програм: Т. В. Бакка, Р. І. Євтушенко, О. В. Кузьменко, О.Г.Фідря, О. І. Пометун (голова робочої групи).Національний експерт: С. І. Позняк.

24