SIMONE HELEN DRUMOND ISCHKANIAN

Simone Helen Drumond Ischkanian Página 1



Мета: навчити дітей користуватися прийомом виділення звука на основі

його підкресленої, протяжної вимови, розвивати рухливість дітей.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям пригадати, які комахи літають удень, а які —

вночі; які звуки є характерними для цих комах (наприклад: як дзижчить жук

(ж-ж-ж), як дзижчить муха (з-з-з), як гуде комар (зь-зь-зь)). Далі за сигналом

вихователя «День!» — діти «перетворюються» на якусь комаху, яка літає

вдень. Діти вільно рухаються кімнатою, розмахуючи руками-«крильцями», і

відтворюють звук, характерний для обраної комахи.

За сигналом «Ніч!» — діти перетворюються на нічних комах. Гра триває.


Мета: навчати виділяти перший звук у слові; розвивати увагу;

забезпечувати фізичний розвиток дітей.

Хід гри

Діти пригадують, яку пісеньку співає, наприклад, жук, коли літає (ж-ж-ж).

Вихователь розповідає, що цю пісеньку можна почути в різних словах: ж-ж-

ж-ук, ж-ж-ж-абка, кор-ж-ж-ж-ик, ву-ж-ж-ж, а потім пропонує дітям

перевірити, наскільки вони уважні. Вихователь називає різні слова, а діти

мають плеснути в долоні (або присісти, або підстрибнути), якщо почують у

слові пісеньку жука (наприклад: жито, Женя, жоржина, сова, морозиво,

живіт, кожух, діжка, ніжки, кізка, шапка, кажан, жменька, лежанка тощо).

Ця гра може повторюватися багаторазово, якщо ловити різні звуки,

запропоновані вихователем.

Примітка

Для того щоб формувати в дітей уважне ставлення до звукової сторони

слова, необхідно разом зі словами, що містять заданий звук, називати також

слова, в яких він відсутній.


Мета: навчати виділяти перший звук у слові; розвивати навички зв’язного

мовлення.

Обладнання: іграшки.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям завітати до «магазину іграшок» (на столі або на

поличках шафи виставляються різноманітні іграшки). Вихователь —

«продавець», діти — «покупці». Для того щоб «купити» будь-яку іграшку,

необхідно визначити перший звук у її назві («сплатити» за покупку першим

звуком). За правильну відповідь «покупець» отримує вподобану іграшку. За

умови неправильного виділення першого звука, іграшка залишається в

«магазині», а дитині надається можливість повторно купити іграшку.

Після того, як усі «покупці» отримають іграшки, вони можуть розповісти

про «покупки» своїм друзям (скласти описові розповіді про іграшки).

Примітка

На початковому етапі проведення гри вихователь надає індивідуальну

допомогу тим дітям, які відчувають труднощі у виділенні звука. Під час

повторного проведення гри роль продавця може виконувати дитина, яка

добре опанувала навичку виділення першого звука.


Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові; розвивати спритність.

Обладнання: кубики із зображеннями предметних малюнків.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди. Перед кожною з команд на відстані 5-6

метрів лежать кубики, на яких зображені предметні малюнки. За сигналом

вихователя по одній дитині з кожної команди підбігають до кубиків, беруть

один із них, виділяють перший (або останній звук) у слові, що означає назву

предмета, зображеного на малюнку, повертаються до своєї команди і

передають естафету наступним гравцям.

Принесений кубик залишається в команді за умови, що звук було виділено

правильно.

Виграє та команда, яка швидше збере якомога більше кубиків.


Мета: закріплювати вміння виділяти перший і останній звуки у слові;

розвивати слухову увагу; забезпечувати фізичний розвиток дітей.

Обладнання: предметні малюнки.

Хід гри

Діти під музику бігають по колу, коли музика стихає — зупиняються і

піднімають («зривають») з підлоги квітки, на зворотному боці яких

зображено предметні малюнки. Діти називають предмети і виконують

завдання вихователя.

Вихователь. Той, у кого в слові міститься перший звук [а],— присідає. Той,

у кого останній [к],— піднімає руки вгору. Той, у кого в слові такі звуки

відсутні,— підстрибує (або плескає у долоні).

Вихователь проходить повз дітей, забирає в них квіти і перевіряє

правильність виконання завдання. Та дитина, яка припустилася помилки,

залишає гру. Гра триває далі.


Завдання можуть змінюватися (наприклад: той, у кого у слові перший звук

[с],— ставить праву ногу на носок; той, у кого останній звук [р],— ставить

ліву ногу на п’ятку тощо). Згодом роль ведучого передається дитині, яка

швидко і правильно вміє здійснювати звуковий аналіз слів.

Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові, добирати слова із

заданим звуком; забезпечувати фізичний розвиток дітей.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди і стають одна проти одної на відстані 5-6

метрів. Першому гравцеві однієї з команд вихователь називає слово

(наприклад, стіл), дитина виділяє останній звук, придумує слово на цей звук

(лампа) і якомога швидше біжить до першого гравця протилежної команди.

Ця дитина також придумує слово на останній звук попереднього слова

(наприклад, ананас) і біжить до наступного гравця протилежної команди. І

так далі, доки всі діти не візьмуть участь у грі. Вихователь стежить за

правильним добором слів. Хто припустився помилки, той залишає гру.

Наприкінці гри підраховується, яка кількість учасників залишилася в

кожній команді. Виграє та команда, в якій залишилось більше учасників.

Команди отримують назви: «Шахтар» і «Спартак».


Мета: учити дітей виділяти заданий звук у слові, добирати слова із цим

звуком; розвивати спритність. Обладнання: дві валізи, предметні малюнки.

Хід гри

Вихователь об’єднує дітей у дві команди. За допомогою лічилки обирається

капітан кожної команди.

промовляє свою назву і визначає звук, яким вона починається.

Кожний із капітанів отримує валізу і відходить від своєї команди на

відстань 5-6 метрів.

Вихователь на відстані 3 метрів від капітанів розкладає картинки із

зображенням різних предметів, серед яких є:

• для першої команди: шапка, шуба, штани, шахи, шоколад, шило, шнурок;


• для другої команди: сорочка, сарафан, светр, спідниця, самовар, сачок,

свічка, суниця.

Діти шикуються у колони і починається весела естафета «Хто швидше

збереться у подорож». Кожен із членів команди по черзі має якомога

швидше добігти до розкладених картинок і знайти серед них одну, назва

якої починається: зі звука [ш] — для першої команди, звука [с] — для

другої команди. Обравши картинку, дитина підбігає до свого капітана і

кладе її у валізу. Капітан перевіряє правильність виконаного завдання.

Естафета продовжується.

Перемагає та команда, яка швидше виконає поставлене завдання і не

припуститься жодної помилки.

Примітка

Серед предметів, розкладених на підлозі, обов’язково мають бути й ті, назви

яких починаються з різних звуків, а не лише зі звуків [ш] і [с]. Це сприятиме

розвитку в дітей уважного ставлення до звукового складу слова.

Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові; розвивати увагу;

забезпечувати фізичний розвиток дітей. Обладнання: предметні малюнки.

Хід гри Карасі та щука,

Уся кімната — це «річка», посередині якої живе «щука». Решта дітей —

«карасі». Вони мають по черзі «переплисти» на протилежний бік «річки»,

піднімаючи при цьому з підлоги малюнки і виділяючи в їх назвах перший

(або останній) звук. Хто припустився помилки, того ловить «щука». Той,

кого вона впіймала,— стає «щукою», гра починається знову.


Мета: закріплювати вміння здійснювати звуковий аналіз слів; розвивати

спритність.


Хід гри

Чебурашка об’єднує дітей у дві команди і пропонує їм узяти участь у

веселій естафеті. На протилежному боці від команд на відстані 5-6 метрів на

двох столах розкладені предметні малюнки. Кожна з команд має

якнайшвидше зібрати малюнки із заданим звуком. Наприклад, перша

команда збирає малюнки, назви яких починаються зі звука [р], а друга — ті,

назви яких закінчуються звуком [а] тощо. Перемагає та команда, яка


першою принесе потрібні картинки або припуститься меншої кількості

помилок.

Мета: закріплювати вміння здійснювати звуковий аналіз слів; розвивати

увагу, спритність.


Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди і готуються взяти участь в естафеті. Біля

кожної із команд стоїть порожній стіл. На протилежному боці кімнати на

відстані 5-6 метрів знаходяться два столи, на яких розкладені предметні

малюнки із зображеннями окремих продуктів харчування чи готових страв.


Гравці кожної із команд мають «приготувати обід» із продуктів чи страв,

назви яких починаються з певного звука (наприклад, звук [к]: картопля,

капуста, котлета, каша, кисіль; звук [с]: салат, сало, суп, сосиска, слива

тощо). За сигналом вихователя розпочинається естафета. Кожен із гравців

підбігає до столу з картками, обирає потрібний малюнок, приносить його на

свій стіл і передає естафету наступному учасникові. Після завершення

естафети перевіряється правильність виконання завдання і визначається

переможець.

Примітка

Серед предметів, зображених на малюнках, обов’язково мають бути й ті,

назви яких починаються з різних звуків, а не лише зі звуків [к] і [с].

Мета: закріплювати вміння виділяти звук у слові, добирати слова із

заданим звуком; розвивати спритність.


Хід гри

Діти об’єднуються у три команди і готуються взяти участь в естафеті.

Кожний гравець, який стоїть першим у своїй команді,— це «листоноша». У

протилежному боці кімнати стоять три стільці, на яких лежать «листівки»


(предметні малюнки) — це «пошта». За сигналом вихователя «листоноші» з

кожної команди біжать на «пошту», беруть по одній «листівці»,

демонструють її команді та виділяють перший звук у назві малюнка.

Команда має швидко придумати ім’я адресата, що починається з виділеного

звука. Після цього «листоноші» несуть «листівки» своїм командам

(адресатам) і передають естафету наступним гравцям. Якщо команді не

вдалося придумати ім’я адресата, або була допущена помилка, «листівка»

залишається на «пошті», а «листоноша» повертається до команди і передає

естафету наступному гравцеві. Перемагає та команда, яка збере більшу

кількість «листівок» (якщо кількість зібраних «листівок» виявиться

однаковою, то перемагає команда, яка першою виконала завдання).

Мета: закріплювати вміння здійснювати частковий звуковий аналіз слів;



Хід гри

Діти ведуть хоровод.

Діти


Хоровод поведемо,

Жовте листя зберемо!

Швидко, Олю

(називається ім’я будь-якої

дитини), вибігай,

Картку зі звуком [в] шукай!

Дитина шукає на підлозі малюнок із зображенням предмета, у назві якого є

звук [в] (або будь-який інший названий вихователем або дітьми звук).

Дитина обирає потрібний малюнок. Демонструє його хороводові, вимовляє

слово, виділяючи заданий звук. Якщо дитина знайшла потрібну картку, вона

повертається в хоровод. Якщо дитина припустилася помилки, то залишає

гру. Гра триває.

Мета: закріплювати вміння здійснювати частковий звуковий аналіз слів.


Хід гри

Діти отримують малюнки із зображеннями різних предметів. Вони мають

якнайшвидше знайти пари слів, назви яких відрізняються одним звуком, і

покласти їх поруч (наприклад: лак-рак, дуб-зуб, шапка-сапка, лава-ґава,


зірка-гірка, гілка-білка, квітка-клітка, річка-пічка, вудка-будка, гора-нора

тощо). Та дитина, яка виконає завдання першою, отримує фішку.

Переможець визначається за кількістю фішок.

Мета: формувати вміння добирати слова на заданий звук; розвивати

координацію рухів.

Хід гри Назви слово,

Вихователь називає будь-який звук і кидає дитині м’яч. Дитина ловить м’яч

і називає будь-яке слово, що починається на заданий звук (наприклад: [с’]


— сіль, [с] — син, [т] — тарілка, [т’] — тінь). Якщо дитині складно дібрати

слова, вихователь їй допомагає, пропонуючи поглянути на той чи інший

предмет і назвати його.

Мета: закріплювати вміння добирати слова на заданий звук; забезпечувати

фізичний розвиток дітей.

Хід гри

Діти стоять парами з піднятими руками, утворюючи «струмочок». Одна

дитина не має пари. Вона називає слово на заданий вихователем звук,

біжить через «струмочок» (між піднятими руками дітей), обираючи собі


пару. Дитина, яка залишилася без пари, називає слово, обирає пару, гра

починається спочатку.

Мета: закріплювати вміння добирати слова на заданий звук; збагачувати

словник; забезпечувати фізичний розвиток дітей.

Обладнання: бутафорські сніжки.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям пограти в сніжки, що лежать на підлозі. Перш

ніж кинути сніжку, потрібно назвати слово, що починається наприклад, зі

звука [с]. Далі вихователь називає слово (наприклад, сніг) і кидає сніжку

комусь із дітей. Дитина ловить її, називає своє слово і кидає наступному

гравцеві тощо. Діти називають слова і кидають одне одному сніжки.

Вихователь стежить за правильністю і швидкістю добирання слів. Якщо


хтось із дітей припускається помилки або не може швидко дібрати слово, то

залишає гру. Вихователь називає новий звук, і гра триває. Переможцями

вважаються ті гравці, які не вибули з гри.

Примітка

Кидати сніжки і придумувати слова потрібно швидко, тому що сніжки в

теплих руках можуть «розтанути». Повторювати названі раніше слова не

можна.

Мета: закріплювати вміння добирати слова на заданий звук; збагачувати

словниковий запас; розвивати координацію рухів.

Хід гри

На підлозі проведено дві паралельні лінії — це «струмок». Між лініями

намальовані невеликі кола — це «камінці». Для того щоб перейти через

«струмок», необхідно перестрибнути з «камінця» на «камінець»,

вимовляючи при цьому слова на заданий звук. Діти шикуються одне за

одним. Вихователь по черзі називає кожній дитині її звук і пропонує


подолати перешкоду. Хто не зміг назвати потрібну кількість слів і не

перейшов через «струмок», залишає гру.

Гра триває. Переможцями вважаються ті діти, які перейшли через

«струмок» кілька разів.

Примітка

Повторювати названі раніше слова не можна. Кількість «камінців» може

поступово збільшуватися.

Мета: закріплювати вміння добирати слова на заданий звук; розвивати

спритність.

Хід гри

За допомогою лічилки обирається «вовк». Решта дітей — «козенята».

Посередині проведені дві лінії на відстані 3-4 метрів одна від одної — це

«рів», де живе «вовк». «Козенята» мають перейти через «рів», але зробити

це можна тільки після того, як назвеш слово на заданий вихователем звук.


Того, хто не зміг назвати слово, «вовк» забирає у «рів». Той, хто

неправильно дібрав слово, стає «вовком».

Примітка

Повторювати названі раніше слова не можна. Кількість слів, що слід

назвати, може поступово збільшуватися.

Мета: закріплювати вміння добирати слова на заданий звук; розвивати

вміння імітувати рухи.

Хід гри

Вихователь називає певний звук. Кожна дитина на цей звук має придумати

слово, що означає дію, і відтворити її за допомогою рухів чи міміки.


Наприклад, звук [с]: я стрибаю, сиджу, сумую, сміюсь; звук [п]: поливаю,

полю, прориваю, посміхаюсь, перу, плескаю в долоні тощо.

Та дитина, яка не впоролась із завданням, залишає гру. Вихователь називає

наступний звук, і гра триває. Переможцями вважаються ті діти, які

виконали завдання безпомилково кілька разів.

Примітка

Повторювати названі раніше слова не можна.


Мета: формувати в дітей навички звукового синтезу; розвивати спритність.

Обладнання: «чарівна» паличка.

Хід гри

За допомогою лічилки діти обирають «фею». Вихователь креслить на

підлозі дві паралельні лінії на відстані 3-4 метрів одна від одної — це


«чарівний ліс», де живе «фея». Гравці стають з одного боку «лісу». Щоб

перейти через «чарівний ліс» і не залишитися в ньому, гравці мають

виконати завдання «феї». Вона промовляє по черзі окремі звуки, з яких

складається слово. Діти мають його «упіймати» (тобто зрозуміти, що це за

слово), а потім швидко перейти через «чарівний ліс». У руках «фея» тримає

чарівну паличку. Той, кого вона торкнеться, завмирає на місці. Потім «фея»

по черзі підходить до кожного з гравців, які залишилися в її лісі. Той, кого

вона вдруге торкнулася чарівною паличкою, їй на вушко називає загадане

слово. Якщо дитина назвала слово правильно, «фея» відпускає її. Якщо

слово названо неправильно, дитина залишає гру (або стає «феєю»). Гра

триває далі.

Примітка

На початкових етапах проведення гри роль «феї» може виконувати

вихователь.

Мета: удосконалювати в дітей навички звукового аналізу і синтезу;

розвивати увагу.

Обладнання: конверти, смужки, до яких приклеєні предметні малюнки.

Хід гри


Діти об’єднуються у команди (до 5-6 учасників у кожній). Команди

окремими групами розташовуються за столами. На кожному столі

заздалегідь розкладено по два конверти з наборами смужок, до яких

приклеєні предметні малюнки. Вихователь показує дітям зображення

хлопчиків і дівчаток. А потім розповідає про пригоду, що трапилася з

дітьми в лісі. Діти збирали гриби і заблукали. Для того щоб допомогти

дітям дістатися додому,

необхідно їх покликати. А для

цього слід правильно назвати

їхні імена. Імена дітей

заховалися на смужках, що

лежать у конвертах. Щоб

правильно назвати ім’я дитини,

необхідно визначити перші

звуки в назвах предметів,

зображених на смужках, і об’єднати їх у слово. Наприклад: (малюнки: нь^ю,

індик, носоріг, акула — ім’я дівчинки (Ніна); малюнки: оса, лялька, автобус

— ім’я дівчинки (Оля); малюнки: собака, абрикос, шапка, колосок, око —

ім’я хлопчика (Сашко); малюнки: вікно, ірис, тістечко, аґрус — ім’я

хлопчика (Вітя) тощо). За сигналом вихователя команди виймають смужки з

конвертів і визначають імена дітей. Та команда, яка зможе першою

покликати дітей, які загубилися в лісі, уважається переможницею.

Примітка

Добираючи малюнки, слід пам’ятати про м’якість і твердість приголосних

звуків. В українській мові дуже мало слів, що починаються звуком [и], тому

попередньо з дітьми слід домовитися про те, що зображений на малюнку

ключ журавлів, означає слово «ирій».

Варіант І

Аналогічно можна визначати, яку іграшку потрібно знайти в кімнаті. Цю

гру варто зробити не командною, а індивідуальною. Кожна дитина отримує

смужку паперу з предметними малюнками і визначає, яку іграшку вона має

знайти. Перемагає той, хто першим принесе свою іграшку вихователеві.

Потім діти обмінюються смужками, і гра триває.

Варіант ІІ

Діти за допомогою предметних малюнків мають скласти, наприклад, ім’я

капітана або одного з гравців своєї команди, або назву своєї команди тощо.

Переможницею вважається та команда, яка першою правильно виконає

завдання.



Хід гри

Одна дитина — «сова», решта — «миші». За сигналом вихователя «День»

— «сова спить», «миші гуляють і пищать» (пі-пі-пі). «Ніч» — «сова

прокидається» (у-у-у) і «летить ловити мишей». «Миші» розбігаються. Тих,

кого «сова» впіймала, вона забирає з собою. Але «сова» відпускає тих, хто


доповнить названі нею звуки одним або кількома звуками, так, щоб

утворилося слово (наприклад, ма: мак, мало, мама, масло, машина, магазин

тощо). Хто не зміг назвати слово — стає «совою», і гра починається

спочатку.

Примітка

Кількість сов може різнитися (від 1 до 5) залежно від кількості учасників

гри.


Хід гри

За допомогою лічилки обирається «Бабуся-Ягуся». Вихователь креслить дві

паралельні лінії на відстані 3-4 метрів одна від одної — це «хащі», де


мешкає «Бабуся-Ягуся». Гравці стають на один бік «хащів». Щоб дістатися

на протилежний бік, вони мають виконати завдання «Бабусі-Ягусі».

«Бабуся-Ягуся» стоїть посеред «хащів» і називає будь-який склад. Гравці

мають додати до нього ще один або кілька складів так, щоб утворилося

слово (наприклад, гру: гру-ша, гру-па, гру-бий, гру-да; ко: ко-ло, ко-лос, ко-

зак, кожух, ко-валь тощо). Той, хто придумав слово і назвав його вголос,

може спокійно перейти через «хащі». Той, кому це не вдалося, має швидко

перебігти через «хащі» так, щоб його не торкнулася «Бабуся-Ягуся».

Повторювати названі раніше слова не можна. Кого впіймає «Бабуся-Ягуся»,

той стає на її місце. Гра триває.

Мета: навчати визначати і відтворювати послідовність звуків у слові (слів у

реченні); розвивати спритність.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди. Вихователь називає кожній команді своє

слово (наприклад, «молоко» і «машина»). Діти в кожній команді визначають


послідовність звуків у слові. Кожна дитина отримує свій звук. Діти

шикуються у відповідній послідовності, вимовляючи своє слово. За

сигналом вихователя «Слово, розлетись!» — діти розбігаються навсібіч, а

потім за сигналом «Слово, повернись!» — знову складають слово,

вимовляють кожен свій звук, а потім усе слово повністю. Виграє та

команда, яка першою правильно виконає завдання.

Варіант

Вихователь називає кожній команді речення. Кожна дитина називає це

слово в реченні. Діти повинні запам’ятати послідовність слів у реченні. Далі

за сигналом вихователя учасники команд розбігаються навсібіч і знову

складають речення.


Мета: учити дітей ділити слова на склади; розвивати спритність.

Обладнання: іграшки.


Хід гри

Вихователь. Сьогодні ляльки Оля і Оленка посварилися через те, що не

змогли поділити між собою іграшки. Потрібно їм допомогти. Але ляльки

хочуть гратися лише тими іграшками, в назвах яких міститься стільки ж

складів, скільки і в їх іменах. Тому спочатку слід поділити їх імена на

склади.

Діти визначають, що в імені О-ля — два склади, а в імені О-лен-ка — три

склади. Далі діти об’єднуються у дві команди — «Олину» й «Оленчину».

Гравці по черзі підбігають до килимка на протилежному боці кімнати, де

розкладені різні іграшки, обирають потрібну і приносять її для своєї ляльки.

Перемагає та команда, яка швидко і правильно виконає завдання.

Примітка

Серед іграшок мають бути не лише ті, назви яких складаються з двох і трьох

складів, а й інші. Це сприятиме розвитку уваги дітей.

Мета: учити дітей ділити слова на склади; розвивати увагу.


Обладнання: макети триповерхових будинків; іграшки, назви яких

складаються з одного, двох, трьох складів (наприклад: слон, вовк, кіт,

мавпа, заєць, ведмідь, лисиця, собака, папуга тощо).

Хід гри


розташовуються за столами окремими групами. На кожному столі

заздалегідь розкладено набір іграшок. Вихователь читає дітям уривок із

віршованої казки Н. Забіли «Будинок казковий, п’ятиповерховий».

Вихователь

У лісі під ялицею,

Над річкою-бистрицею,

Будинок є казковий,

Багатоповерховий.

Стоїть він серед зелені

Із давньої пори,

Всі поверхи заселені

Від низу до гори…

Після цього кожній команді вихователь роздає макет триповерхового

будинку і розповідає дітям про те, що в ньому живуть різні лісові мешканці.

На першому поверсі розташовані квартири тих тварин, назви яких містять

один склад, на другому — тих тварин, в назвах яких є два склади, і на

третьому — тих тварин, в назвах яких є три склади. Команди мають якомога

швидше розселити свої іграшки по поверхах. Перемагає та команда, яка

швидко і правильно виконає завдання.


Мета: учити дітей ділити слова на склади; розвивати увагу.

Обладнання: макети триповерхових будинків, іграшки.

Хід гри


розташовуються за столами окремими групами. На кожному столі лежить

макет триповерхового будинку, поруч з яким розкладено набори іграшок.

На першому поверсі — слон, коза, кіт, тигр, метелик.

На другому поверсі — заєць, мавпа, кінь, бегемот, ведмідь.

На третьому поверсі — лисиця, лев, папуга, собака, сова.

Вихователь. До тварин, які живуть у казковому триповерховому будинку,

приїхали гості — інші тварини. Гості також мали розташуватися на

поверхах, відповідно до кількості складів, що міститься в їх назвах. Однак

не всім це вдалося. Необхідно допомогти гостям знайти свій поверх. Ви

маєте якомога швидше розселити свої іграшки по поверхах.

Перемагає та команда, яка швидко і правильно виконає завдання.


Мета: учити дітей ділити слова на склади; забезпечувати фізичний

розвиток дітей.

Обладнання: м’яч.

Хід гри

За допомогою лічилки визначається ведучий гри (спочатку це може бути

вихователь).

Учасники утворюють коло, в центрі якого стоїть ведучий. Ведучий кидає

м’яч одному з гравців і називає слово.

Той, хто упіймав м’яч, промовляє слово по складах і робить відповідну

кількість кроків у напрямку до ведучого, зупиняється і повертає йому м’яч.

Якщо дитина припускається помилки у визначені кількості складів, то

залишає гру.

Ведучий кидає м’яч по черзі всім дітям.

Перемагає той, хто швидше дістанеться ведучого і торкнеться його рукою.


Мета: навчати розрізняти слова за кількістю складів; забезпечувати


Хід гри

Вихователь називає слово. Діти визначають кількість складів у ньому і

показують відповідну кількість пальчиків на руці. Якщо дитина

припустилася помилки у визначенні кількості складів, вихователь

торкається її рукою і вона залишає гру. Гра триває. Переможцями

вважаються ті діти, які найдовше залишилися в грі.


Мета: учити дітей ділити слово на склади, самостійно добирати слова із

заданою кількістю складів; забезпечувати фізичний розвиток дітей.

Хід гри

За допомогою лічилки визначається ведучий (або ведучим є вихователь).

Решта дітей утворюють «потяг» і рухаються по колу, в центрі якого стоїть

ведучий. Ведучий голосно промовляє будь-яке слово. «Потяг» зупиняється.

Діти пошепки ділять задане слово на склади і добирають своє слово з

аналогічною кількістю складів. Той, хто впорався із завданням, присідає.

Гравець, який присів останнім, залишає гру.

Ведучий по черзі підходить до гравців, які називають йому придумані

слова. Той, хто дібрав слово неправильно, залишає гру. Ті діти, які не

припустилися помилки, утворюють новий «потяг», і гра триває.

Коли в «потязі» залишаться троє дітей, серед них обирається новий

ведучий.


Мета: формувати навички ділити слова на склади; забезпечувати фізичний

розвиток дітей.

Хід гри

За допомогою лічилки обирається «чапля». Решта дітей — «жабенята».

«Жабенята» весело стрибають і кумкають. «Чапля» в цей час спить.

Вихователь подає команду «Чапля!» «Чапля» виходить на полювання, а

«жабки» завмирають. «Чапля» іде і промовляє:

Я ходжу, гуляю,

Жабенят шукаю.

Слово зараз назову

Й жабенятко проковтну!

«Чапля» підходить до одного із «жабенят» і називає будь-яке слово.

«Жабенятко» має підстрибнути стільки разів, скільки складів міститься у

цьому слові. Якщо «жабенятко» помиляється, «чапля» його «з’їдає» — воно


«Чапля» йде спати. Гра триває.

Якщо «жабенятко» правильно визначає кількість складів, то це означає, що

воно втекло від «чаплі», і залишилося в грі. «Чапля» продовжує полювання

— називає слова іншим «жабеняткам». Якщо жоден із гравців не

помиляється, обирається нова «чапля». Гра починається спочатку.


Мета: навчати визначати кількість складів у словах; розвивати увагу;


Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди і готуються взяти участь в естафеті. На

відстані 3-5 метрів від них на підлозі накреслена лінія. Гравці кожної

команди по черзі мають дістатися її. Для цього вони називають будь-які

слова і роблять відповідну кількість кроків у напрямі лінії. Вихователь

стежить за правильністю виконання завдання і підраховує загальну

кількість слів, названих командою. Після того, як усі учасники гри

опиняться за лінією, визначається команда-переможниця. Нею може бути,

наприклад, та команда, яка назвала найбільшу кількість слів (тобто називала

короткі слова), або та команда, яка назвала найменшу кількість слів (тобто

називала довгі слова).



Мета: учити дітей виділяти наголошений склад, визначати його місце в

слові; розвивати увагу.


Хід гри

Вихователь промовляє будь-яке слово, виділяючи наголошений склад.

Викликана дитина, як луна, повторює лише наголошений склад і визначає

його місце в слові (перший, другий або третій). За кожну правильну

відповідь гравець отримує фішку. Переможець визначається за кількістю

фішок.

Примітка

Якщо діти добре опанували навичку визначати наголошений склад, то роль

ведучого гравці можуть виконувати почергово. Так, якщо дитина дає

правильну відповідь, вона стає ведучим, якщо ні,— то гра триває без зміни

ведучого.



Обладнання: малюнки із зображеннями звірів і птахів, назви яких

складаються з двох складів; макети потягів із двома вагонами (у кожному


вагоні по два віконечка (склади). У першому вагоні над першим віконечком

стоїть знак наголосу. У другому вагоні знак наголосу розміщено над другим

віконечком).

Хід гри



макет потяга і набори малюнків.

Вихователь пропонує дітям розглянути потяг і розповідає про те, що в

ньому подорожують звірі та птахи. У першому вагоні їдуть тварини, у

назвах яких наголошений перший склад, у другому вагоні — з наголошеним

другим складом. Тож команди мають допомогти тваринам зайняти свої

місця у вагонах. Перемагає та команда, яка швидко і правильно виконає

завдання.

Орієнтовний перелік предметних малюнків: ведмідь, бобер, єнот, їжак,

вівця, кабан, коза, індик, ґава, заєць, білка, мавпа, миша, півень, курка,

качка, дятел, голуб.



Обладнання: лялька Карлсон, іграшки.


Хід гри

Вихователь. Усі іграшки в шафі лежать на трьох поличках. На верхній

поличці лежать іграшки, в назвах яких наголошений перший склад, на

середній — із наголошеним другим складом, на нижній — із наголошеним

третім складом. За порядком стежить лялька Катруся, яка щоразу після того,

як діти пограються, розкладає іграшки на свої місця. Але сьогодні Катруся

захворіла і не підводиться зі свого ліжечка. Хто ж наведе порядок у групі й

розкладе іграшки на свої місця? Це буде Карлсон. Але він може все

переплутати, тому потрібно його проконтролювати.

Вихователь бере до рук Карсона і починає розкладати іграшки, попередньо

називаючи наголошений склад і періодично припускається помилок. Та

дитина, яка першою помітить помилку і зможе покласти іграшку на

потрібну поличку, отримує фішку. Переможець визначається за кількістю

фішок.

Орієнтовний перелік іграшок: чашечка, ложечка, лопата, машина, відерце,

ведмедик, лисичка, їжачок, крокодил.




Обладнання: коробка, предметні малюнки, імпровізована вудка .

Підготовка до гри

Вихователь заздалегідь готує велику коробку («річка»), в яку складає

малюнки із зображенням різних предметів («рибки»). На кожний малюнок

надівається канцелярська скріпка. Окремо виготовляється вудка. До олівця

або невеликої палички прив’язується нитка або мотузочка з магнітом на

кінці.

Орієнтовний набір малюнків: шапка, ложка, вишні, білка, відро, літак,

лимон, горіх, соняшник, дівчинка, ящірка, машина, каструля, санчата,

олівець, кошеня, пиріжок.

Спочатку можна ловити «рибок», назви яких налічують два склади, потім —

три склади, а дещо згодом — змішані варіанти.

Хід гри

Вихователь. Сьогодні ви вирушаєте на риболовлю. А ось і річка, де

плавають рибки (показує коробку). Для риболовлі в нас є чудова вудка з

магнітним гачком. Упіймати рибку неважко (вихователь демонструє дітям,

як закидати вудку і ловити магнітом за скріпки малюнки), значно складніше

її не випустити. У наше відерце можна кинути лише ту рибку, в назві якої

ми правильно визначимо наголошений склад.

Діти підходять до «річки» і ловлять по одній рибці. Якщо дитина правильно

виділила в назві «рибки» наголошений склад, то забирає її собі. Якщо

припустилася помилки, то відпускає «рибку» у «воду». Перемагає та

дитина, яка «наловить» найбільше рибок.




Обладнання: макети автобусів, бутафорські набори городніх рослин (або

малюнків з їх зображеннями).

Хід гри



макет автобуса і набори городніх рослин.

Вихователь. Городні рослини вирішили поїхати на автобусну екскурсію до

лісу. Але всі пересварилися через те, що ніяк не могли з’ясувати, хто з ким

має сидіти в автобусі. Тоді картопля сказала: «Я сидітиму з тим, хто, як і я в

своїй назві має три склади, з яких другий наголошений». «Це я! — радісно

відповіла капуста». І вони разом сіли на перше сидіння автобуса.

Вихователь викладає поруч картоплю і капусту. Команди мають допомогти

решті овочів знайти собі пару. Перемагає та команда, яка швидко і

правильно виконає завдання.

Орієнтовний набір городніх рослин: морква, перець, часник, горох, цибуля,

квасоля, огірок, помідор.


Мета: учити дітей ділити слова на склади, визначати наголошений склад;


Обладнання: чотири кошики; складові схеми слів; картки із зображенням

овочів і фруктів: часник, гарбуз, кавун, диня, груша, слива, вишня, морква,

буряк, ріпа.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди і шикуються у колони для участі в

естафеті. Перед кожною командою лежать картки із зображеними на них

овочами і фруктами. На відстані 5-6 метрів від кожної з команд розташовані

по два кошики, на яких схематично зображено складову будову

двоскладового слова і визначено наголошений склад (перший кошик —

наголос на першому складі, другий — наголос на другому складі).

Учасники команд беруть по черзі одну з картинок і якомога швидше

намагаються добігти до потрібного кошика. Кладуть картку в кошик і

повертаються до своєї команди, передаючи естафету наступному

учасникові. Перемагає та команда, яка швидше «збере врожай» (розкладе по

кошиках овочі та фрукти) і припуститься меншої кількості помилок під час

виконання завдання.


Мета: учити дітей визначати наголошений склад у словах; забезпечувати


Обладнання: предметні малюнки, складові схеми слів.

Хід гри

Діти-«мандрівники» разом із вихователем «вирушають у подорож»

(крокують одне за одним кімнатою). На їх шляху зустрічається перешкода

— «розсипані яблука» (картки у вигляді яблук із зображенням предметних

малюнків, назви яких складаються з двох складів). Для того щоб рухатися

далі, необхідно «зібрати» яблука в кошики. Неподалік стоять два кошики,

на яких намальовані схеми двоскладових слів із наголосом на першому і

другому складі. Кожна дитина бере одне «яблуко», називає зображений на

ньому предмет, визначає, який склад наголошений, і відносить «яблуко» у

відповідний кошик. Вихователь стежить за правильністю виконання

завдання. Той, хто припустився помилки, залишає гру.

«Мандрівники» йдуть далі. Вихователь пропонує зупинитися на відпочинок

і пограти в м’яча. Учасники гри утворюють коло, вихователь стоїть у центрі

й по черзі кидає дітям м’яч, називаючи при цьому слова, що складаються з

трьох складів. Дитина ловить м’яч, визначає, який склад наголошений, і

кидає м’яч у сітку з відповідною схемою. Той, хто припустився помилки,


«Мандрівники» вирушають далі. Їх шлях перешкоджає «струмок» (дві

мотузки покладені на відстані 1 метра одна від одної, між якими

знаходяться «камінці» з намальованими на них схемами дво — і

трискладових слів, у яких наголошені різні склади). Діти повинні перейти

через «струмок». Кожна дитина повинна назвати дво — або трискладове

слово, в якому наголошений перший (або другий, третій) склад. Дитина

називає слово, стрибає на відповідний «камінець» і таким чином переходить

через «струмок». Діти, які виконали всі завдання правильно,— переможці.


Мета: учити дітей ділити слова на склади і визначати наголошений склад;



Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди, шикуються в шеренгу одна напроти одної

на відстані 5-6 метрів. Вихователь роздає дітям предметні малюнки. Кожна

дитина, отримавши картку, визначає кількість складів і наголошений склад

у слові — назві малюнка. Учасники кожної команди беруться за руки і

розтягуються в ланцюг. Один з учасників першої команди голосно називає

своє слово. Гравець другої команди, слово якого складається з такої самої

кількості складів і має той самий наголошений склад, називає своє слово.

Якщо воно дійсно відповідає за складовою структурою слову супротивника,

то його команда отримує 1 бал, він має право розбити ланцюг протилежної

команди. Якщо йому це вдається, його команда отримує ще 1 бал. Якщо

слово назване неправильно, то з команди знімається 1 бал. Однак гравець

має право розірвати ланцюг.

Після цього один з учасників другої команди викликає супротивника. Гра

триває, поки всі діти не назвуть свої слова.

Перемагає та команда, яка набере більшу кількість балів.



Мета: учити дітей упізнавати знайомі літери; розвивати увагу, спритність.

Обладнання: кошики; вирізані з паперу грибочки (листочки, квіточки), на

яких червоним кольором записані друковані літери на позначення голосних

звуків, а чорним або синім кольором — літери на позначення приголосних

звуків.

Хід гри Грибочки розкладаються зворотною стороною в різних частинах

кімнати. У протилежних кутках кімнати стоять кошики з написаними на

них літерами (наприклад: для першої команди літера А; для другої — літера

У). Діти об’єднуються у дві команди і вирушають до лісу збирати гриби.

Але до кошика першої команди мають потрапити лише грибочки з літерою

А, а до кошика другої — лише з літерою У. До кожного грибочка слід

нахилитися, перевернути його, уважно розглянути, назвати літеру, яка на

ньому написана. Лише після цього визначити, потрапить він до кошика чи

ні. За сигналом вихователя припиняється пошук грибів. Підраховується

кількість зібраних командами грибів, і визначається переможець.

Примітка

Грибів із зображенням однієї літери має бути не менше ніж 10. Кількість

написаних на кошиках літер може поступово збільшуватися (від 1 до 5).


Мета: учити дітей впізнавати в навколишніх предметах графічні образи

літер; розвивати увагу, уяву, образне мислення.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям уважно розглянути різні предмети, які їх

оточують (або зображені на малюнках) і відшукати елементи, схожі на

літери (наприклад, розглядаючи віконну раму, можна «побачити» літери П,

Н, Т, Ш, Ц, Щ, Ч). За кожну правильну відповідь дитина отримує фішку.

Переможець визначається за кількістю фішок.

Варіант

Вихователь пропонує дітям уважно подивитися навколо себе, знайти в

кімнаті та назвати предмети, схожі на літеру О. Після чого діти

заплющують очі, слухають вірш і намагається відтворити у своїй уяві всі

круглі предмети, що згадуються в тексті.

БУКВА О

Це ж чому, це ж чого

Кругле все, як буква О?

Круглий місяць,


Кругле сонце,

Кругле в літаку віконце,

Кругле блюдце, й коліща,

І обручики в дівчат,

І земля кругленька вся,

Й окуляри в дідуся.

В. Юрченко

Далі діти повторно слухають вірш, одночасно позначаючи на папері

літерою О всі круглі предмети, що згадуються в тексті.

Перевірка правильності виконання роботи здійснюється шляхом повторного

читання вірша з наступним підрахунком кількості записаних літер. Варто

звернути увагу дітей на те, що окуляри мають два скельця, тому на папері

слід записати 9 літер О.

Мета: учити дітей відтворювати рухами графічні образи літер; розвивати

пам’ять, увагу, уяву, образне мислення.

Хід гри

За лічилкою обирається ведучий. Решта дітей — це «літери», які живуть в

азбуці. Вони вільно рухаються кімнатою.

Ведучий

Буква з азбуки упала І на ґанку танцювала. Раз, два, три — Нумо, букву

покажи!

Діти завмирають на місці в образі певної літери (наприклад: літера Ф —

дитина стоїть, узявшись руками в боки; літера Т — дитина розводить руки в

сторони тощо). Ведучий підходить по черзі до дітей і намагається

здогадатися, яка літера перед ним. Та дитина, літеру якої ведучий не

впізнав, стає на його місце.

Гра триває.


Мета: формувати вміння знаходити задану літеру серед решти; розвивати


Обладнання: два набірних полотна, літери розрізної азбуки.

Хід гри

Діти об’єднуються у дві команди і готуються взяти участь в естафеті. У

протилежному боці кімнати на стіні прикріплені два набірних полотна.

Вихователь пропонує гравцям кожної команди відшукати певну літеру і

принести до своєї команди. За сигналом вихователя естафета починається.

Перемагає та команда, яка швидше збере необхідні літери. Із принесених

дітьми літер вихователь складає слова і читає назву кожної команди.

Примітка

Якщо деякі діти вже вміють читати, командам можна запропонувати

завдання скласти і прочитати слово самостійно.

Варіант


На набірних полотнах для кожної команди записані окремі слова

(наприклад: жар, кажан, пожежа, жито, жаба, вежа,

баклажан, пружина, жало, вуж, крижина).

Вихователь читає дітям вірш.

Вихователь

Я зібрав жуків чимало,

Та вони всі повтікали,

Я — за ними. Ну й дива!

Заповзли вони в слова.

Де жуки ці? Покажіть,

Позбирати поможіть!

І. Січовик

Далі діти разом згадують, яка літера схожа на жука. Потім гравці кожної

команди по черзі підбігають до своїх набірних полотен і забирають із будь-

якого слова потрібну літеру. Перемагає та команда, яка збере більшу

кількість букв.

Примітка

Після цього можна провести гру «Слова на одну літеру». Кожна команда

придумує слова, що починаються на літеру Ж. За кожну правильну

відповідь команда отримує один бал. Переможець визначається за кількістю

балів.

Мета: формувати вміння впізнавати літеру за її елементами; розвивати

дрібну моторику кисті руки.

Обладнання: малюнки із зображенням літер, у яких відсутні певні

елементи.

Хід гри

Вихователь. У Країні Літер з’явився страшний дід, який полюбляє ласувати

літерами. Але всю літеру він не з’їдає, залишає її частину. А понівечена

літера страждає від цього і плаче. Нам потрібно допомогти бідолашним

літерам.

Вихователь роздає дітям малюнки із зображеними на них літерами, що

мають якусь відсутню частину. Кожна дитина має впізнати свою літеру і

домалювати їй ту частину, якої бракує. Перемагає та дитина, яка першою

впорається із завданням.



Мета: формувати вміння «зливати» літери у склади; розвивати увагу,

зосередженість.

Обладнання: демонстраційна магнітна азбука, індивідуальні розрізні

азбуки.

Хід гри

Вихователь. Літери вирішили покататися з гірки. Вони взяли свої санчата і

почали по черзі з’їжджати. Першою поїхала літера С. (Вихователь на

магнітній азбуці демонструє, як літера С їде з гірки). Літері С подобається

кататися, тому вона їде і співає свою пісеньку: «С-с-с!»


Діти хором повторюють пісеньку літери

С.

А за нею слідом поїхала з гірки літера А.

І вона теж заспівала свою пісеньку: «А-а-

а!» (хорове повторення пісеньки). А

потім вони вирішили об’єднати свої

санчата в один потяг і з’їхати разом.

(Вихователь з’єднує літери С і А в склад

СА і показує, як вони їдуть разом).

Літери спускаються з гірки і весело

співають спільну пісеньку: «Са-а-а!»

(хорове повторення пісеньки).

Далі вихователь пропонує дітям знайти у своїх азбуках літери С і А,

спустити їх спільним потягом із гірки та заспівати їх пісеньку.

Потім діти за завданням вихователя у потяг із літерою А об’єднують літери

М, Н, Л, Ж і щоразу співають нову спільну пісеньку. Після цього діти

самостійно обирають першого пасажира потяга (будь-яку літеру на

позначення приголосного звука) і співають пісеньку потяга. Вихователь по

черзі підходить до дітей і прислухається до пісеньок, які вони співають.

Кожна дитина, яка правильно виконує завдання, отримує фішку. Гра триває

до перших проявів втоми. Переможець визначається за кількістю отриманих

фішок.

Примітка

Дітям, які відчувають труднощі в утворенні складів, вихователь надає

індивідуальну допомогу. Наступного разу в потяг із літерами приголосних

звуків об’єднуватимуться й інші літери на позначення голосних звуків: О,

У, Е, И. Коли діти будуть здатні самостійно (без допомоги вихователя)

проспівувати пісеньки веселих потягів із цими голосними, то можна в потяг

залучати і літери Я, Ю, Є. Однак попередньо слід розкрити їх секрет. Це

літери непрості — це «м’які командири». Вони командують літерами на

позначення приголосних звуків і весь час їм нагадують, що ці літери

позначають м’які приголосні звуки. Тому й пісеньку вони співатимуть

разом іншу (наприклад: СЯ — сь-а-а-а, НЯ — нь-а-а-а, ЛЯ — ль-а-а-а; СЮ

— сь-у-у-у, НЮ — нь-у-у-у, ЛЮ — ль-у-у-у; СЄ — сь-е-е-е, НЄ — нь-е-е-е,

ЛЄ — ль-е-е-е).


Мета: формувати уміння читати склади; розвивати увагу, зосередженість.

Обладнання: демонстраційний посібник «віконечка».


Підготовка до гри

Відбувається виготовлення демонстраційного посібника «віконечка». Цей

посібник був запропонований для навчання дітей грамоти видатним

радянським психологом Д. Б. Ельконіним. За формою він нагадує

будиночок з двома віконцями. Для його виготовлення необхідно взяти два

аркуші цупкого паперу і вирізати з них однакові будиночки. Один

будиночок залишається в незмінному вигляді — це глуха стіна, а в другому

вирізаються два однакових віконечка (див. мал.). Обидві деталі будиночка

скріплюються стиплером або нитками за пунктирними лініями так, щоб у

тих місцях, де знаходяться віконечка, могли вільно проходити смужки

паперу. Далі виготовляються дві смужки, на яких записуються літери

(розмір літер визначається розмірами віконечка так, щоб у віконечку було

видно лише одну літеру). На першій смужці чорним або синім кольором у

довільному порядку записуються літери на позначення приголосних звуків,

а на другій (зверніть увагу!) — у чітко визначеному порядку записуються

червоним кольором літери на позначення голосних звуків.

Цей посібник допоможе дітям усвідомити на практичному рівні

складотворчу роль літери на позначення голосного звука.

Хід гри

Вихователь розповідає дітям про те, що сьогодні вони завітають до

незвичайного будиночка, у якому мешкають веселі пісеньки. Будиночок

«оживає», коли пісеньки звучать і не припиняються. Далі вихователь

https://zubrila.com/wp-content/uploads/2014/05/Movlennevi_igri_dlja_doshkilnikiv-221.jpg


виставляє в першому віконечку будь-яку літеру на позначення

приголосного, і починає повільно рухати смужечку в другому віконечку,

співаючи склади, що утворюються під час злиття (наприклад: ЛО, ЛЬО, ЛА,

ЛЯ, ЛУ, ЛЮ, ЛИ, ЛІ, ЛЕ, ЛЄ). А потім пропонує дітям співати разом із ним.

Після заміни літери в першому віконечку звучать нові пісеньки у виконанні

вихователя і дітей.

Після такої підготовчої роботи діти об’єднуються у 3-4 команди, між якими

відбувається змагання на краще (дружніше, голосніше) виконання пісеньки.

Кожна команда проспівує від однієї до трьох пісеньок (кожна пісня

складається з 10 складів, що утворюються в результаті злиття літери на

позначення приголосного звука з усіма літерами на позначення голосних

звуків). Команда-переможниця визначається за якістю виконання пісеньок.

Примітка

Командам може бути запропоновано з одним зі складів їх пісеньки скласти

слово.

Цю гру варто використовувати надалі під час проведення індивідуальних

занять із дітьми для тренування мовленнєво-рухового апарата, для розвитку

чіткої дикції.


Мета: формувати вміння читати склади; розвивати творчі здібності, чуття

рими і ритму.

Обладнання: демонстраційний посібник «віконечка».

Хід гри

Вихователь пропонує дітям прочитати склад, що з’являється в будиночку

веселих пісеньок і промовити його кілька разів. Далі вихователь починає

промовляти фразу, яку діти доповнюють останнім словом. За кожну

правильну відповідь дитина отримує фішку. Переможець визначається за

кількістю фішок.

Примітка

Чистомовка — це невеликий віршований текст зі складів, що повторюються

і задають ритм наступній фразі, яка

закінчується словом, що римується

зі складами.

БИ-БИ-БИ, БИ-БИ-БИ —

у верблюда два горБИ.

Інтерес до проведення цієї гри

збільшується, якщо розпочата

вихователем фраза може мати кілька

варіантів закінчення.

Наприклад:

ЖИ-ЖИ-ЖИ, ЖИ-ЖИ-ЖИ —

ти мені, (допоможи), (м’яч покажи),

(церозкажи) тощо.

Коли діти легко доповнюватимуть

фрази, розпочаті вихователем, їм можна пропонувати складати власні

варіанти чистомовок із заданим складом.

Орієнтовні варіанти чистомовок:

БА-БА-БА, БА-БА-БА — в полі виросла… (верба).

БИ-БИ-БИ, БИ-БИ-БИ — в лісі виросли. (гриби).

БУ-БУ-БУ, БУ-БУ-БУ — в руки я беру. (трубу).

БІ-БІ-БІ, БІ-БІ-БІ — буду грати на. (трубі).


ВА-ВА-ВА, ВА-ВА-ВА — пожовтіла. (трава).

ВИ-ВИ-ВИ, ВИ-ВИ-ВИ — совенята у. (сови).

ВЕ-ВЕ-ВЕ, ВЕ-ВЕ-ВЕ — корівка. (реве).

ВІ-ВІ-ВІ, ВІ-ВІ-ВІ — я стояв на. (голові).

ДА-ДА-ДА, ДА-ДА-ДА — сива в діда. (борода).

ДИ-ДИ-ДИ, Ди-Ди-Ди — дай напитися. (води).

ДУ-ДУ-ДУ, Ду-Ду-Ду — з братом в школу я. (іду).

ДЕ-ДЕ-ДЕ, ДЕ-ДЕ-ДЕ — джміль над квітами. (гуде).

ДІ-ДІ-ДІ, ДІ-ДІ-ДІ — допоможе друг в. (біді).

ЖА-ЖА-ЖА, ЖА-ЖА-ЖА — в лісі

ми знайшли. (вужа).

ЖИ-ЖИ-ЖИ, ЖИ-ЖИ-ЖИ — ти

мені. (допоможи).

ЖУ-ЖУ-ЖУ, ЖУ-ЖУ-ЖУ — я з

тобою не. (дружу).

ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ, ЖЕ-ЖЕ-ЖЕ — пес

будинок. (стереже).

ЖІ-ЖІ-ЖІ, ЖІ-ЖІ-ЖІ — дуже гострі.

(ножі).

ЗА-ЗА-ЗА, ЗА-ЗА-ЗА — довга в діда.

(лоза).

ЗИ-ЗИ-ЗИ, ЗИ-ЗИ-ЗИ — ми не

бачили. (кози).

ЗУ-ЗУ-ЗУ, ЗУ-ЗУ-ЗУ — подарунки… (везу).

ЗІ-ЗІ-ЗІ, ЗІ-ЗІ-ЗІ — на одній стою. (нозі).

ЛІ-ЛІ-ЛІ, ЛІ-ЛІ-ЛІ — літом жив у. (селі).

ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ, ЛЮ-ЛЮ-ЛЮ — я тварин. (люблю).

ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ, ЛЯ-ЛЯ-ЛЯ — снігом вкрилася. (земля).

МА-МА-МА, МА-МА-МА — наближається. (зима).

МУ-МУ-МУ, МУ-МУ-МУ — вчитель викликав. (Хому).

МО-МО-МО, МО-МО-МО — нам купили. (ескімо).

НА-НА-НА, НА-НА-НА — вже надходить. (весна).


НО-НО-НО, НО-НО-НО — сонце світить у. (вікно).

НИ-НИ-НИ, НИ-НИ-НИ — в мене гарні. (ковзани).

НІ-НІ-НІ, НІ-НІ-НІ — діти їдуть на. (коні).

НЯ-НЯ-НЯ, НЯ-НЯ-НЯ — ось кудлате. (цуценя).

РА-РА-РА, РА-РА-РА — у лисиці. (нора).

РО-РО-РО, РО-РО-РО — потонуло. (відро).

РУ-РУ-РУ, РУ-РУ-РУ — розпочнемо разом. (гру).

АР-АР-АР, АР-АР-АР — загудів. (комар).

СА-СА-СА, СА-СА-СА — в мене довга. (коса).

СИ-СИ-СИ, СИ-СИ-СИ — хоче котик. (ковбаси).

СУ-СУ-СУ, СУ-СУ-СУ — з лісу я гриби. (несу).

СЕ-СЕ-СЕ, СЕ-СЕ-СЕ — Вітя коней. (пасе).

СІ-СІ-СІ, СІ-СІ-СІ — босі ноги у. (росі).

ТА-ТА-ТА, ТА-ТА-ТА — довгі вуса у. (кота).

ТИ-ТИ-ТИ, ТИ-ТИ-ТИ — здорова. (рости)!

ТУ-ТУ-ТУ, ТУ-ТУ-ТУ — зварив кашу. (круту).

ТЕ-ТЕ-ТЕ, ТЕ-ТЕ-ТЕ — дідусь кошика. (плете).

ТІ-ТІ-ТІ, ТІ-ТІ-ТІ — вогонь у. (плиті).

ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ, ЦЯ-ЦЯ-ЦЯ — наша казка без. (кінця).

ЦЮ-ЦЮ-ЦЮ, ЦЮ-ЦЮ-ЦЮ — будеш пасти. (вівцю).

ЦІ-ЦІ-ЦІ, ЦІ-ЦІ-ЦІ — олівець у. (руці).

ША-ША-ША, ША-ША-ША — у кобили. (лоша).

ШУ-ШУ-ШУ, ШУ-ШУ-ШУ — в школу зошити. (ношу).

ШІ-ШІ-ШІ, ШІ-ШІ-ШІ — з медом бублики й. (книші).

ЩА-ЩА-ЩА, ЩА-ЩА-ЩА — упіймали ми. (ляща).

ЩУ-ЩУ-ЩУ, ЩУ-ЩУ-ЩУ — треба хліба до. (борщу).

ЩІ-ЩІ-ЩІ, ЩІ-ЩІ-ЩІ — над садком гудуть. (хрущі).

Поскладове читання


Мета: формувати вміння об’єднувати склади в слова; розвивати пам’ять,


Обладнання: демонстраційні складові таблиці; магнітна (або розрізна)

азбука.

Хід гри


протилежному боці від команд на стіні (або на дошці) прикріплені складові

таблиці. Вихователь пропонує командам прочитати подані в таблиці склади

і визначити, скільки дітей зібралися у дворі, щоб пограти в цікаву гру.

Команди читають свої склади, утворюють із них слова, а потім за сигналом

вихователя біжать по черзі до своїх таблиць і з літер розрізної (або

магнітної азбуки) поруч викладають утворені імена дітей. Перемагає та

команда, яка першою виконає завдання. Їй надається право прочитати

складені слова.

Перша команда може скласти такі слова: Галя, Поля, Неля, Ліля, Валя,

Ляля, а друга команда — такі: Катя, Вітя, Мотя, Митя, Настя.

Примітка


https://zubrila.com/wp-content/uploads/2014/05/Movlennevi_igri_dlja_doshkilnikiv-227-copy.jpg


Як правило, ім’я Ляля діти не знаходять, тому наприкінці естафети варто на

це звернути увагу.

Варіант І

Одна команда знаходить у таблиці назви дерев, а друга — назви кущів.

(Підказка: у таблиці заховалися по чотири назви дерев і кущів).

Варіант ІІ

Одна команда знаходить у таблиці назви тих продуктів, якими б залюбки

поласувала кішка, а друга — назви тих продуктів, які їй не сподобаються.

Примітка

Крім названих слів у цій табличці можна знайти й інші (наприклад: коса,

лото, корито, сани тощо). Тому і завдання за цією таблицею може бути

дещо зміненим. Наприклад, можна позмагатися, яка команда більше знайде

в таблиці двоскладових або трискладових слів.


https://zubrila.com/wp-content/uploads/2014/05/Movlennevi_igri_dlja_doshkilnikiv-228-copy.jpg




Мета: формувати вміння об’єднувати склади в слова; збагачувати

словниковий запас; розвивати пам’ять, увагу.

Обладнання: магнітна (або розрізна) азбука.

Хід гри

Вихователь пропонує дітям пограти в ланцюжок слів. Слова в ланцюжок

об’єднуються за принципом виділення останнього складу в слові.

Вихователь пропонує дітям прочитати слово, записане на дошці по складах.

Діти визначають склад, яким воно закінчується, і кожний добирає власне

слово, що починається цим складом. Той, хто першим склав слово, отримує

фішку і йому надається право разом із вихователем записати на дошці

друкованими літерами (або літерами розрізної чи магнітної азбуки)

складене слово. Перемагає той, хто отримає більшу кількість фішок.

Переможець читає всі складені слова.

Орієнтовний запис на дошці: ДІ-ТИ-ША-ФА-РА-НА-КАЗ-КА-ТЕР-КА-ВА-

ЛІ-ЗА-ЛІ-ЗО-…


Мета: формувати вміння об’єднувати склади в слова; збагачувати

словниковий запас; розвивати пам’ять, слухову увагу.

Обладнання: індивідуальні розрізні азбуки.

Хід гри

Вихователь повідомляє дітям про те, що слова

вирішили пограти з ними у веселі схованки. У

кожному запропонованому для читання слові

можна знайти нове, якщо переставити в ньому

склади місцями.

Вихователь читає вірш І. Січовика.

Цю гру почув я в дитсадку,

Вона і вам всім стане люба:

Кажу : БАКУ-БАКУ-БАКУ,

А чую: КУБА-КУБА-КУБА.


Вихователь записує на дошці слово БАКУ і запитує в дітей: «Що можна

почути, коли багаторазово промовити слово «Баку»?» Діти багаторазово

промовляють слово «Баку» і викладають у себе на столах слово «Куба».

Тим дітям, хто найшвидше впорається із завданням, вихователь роздає

фішки. Загальна перевірка виконання завдання здійснюється під час

подальшого читання вірша вихователем.

Кошеня навкруг дивана

Ходить РАНО-РАНО-РАНО.

Сонні очки протира:

(Як ви гадаєте, що шукає кошеня?)

Де НОРА-НОРА-НОРА?

Вранці мама просить Іру:

— Доню, сіна принеси!

— В полі СИРО-СИРО-СИРО

(Як ви гадаєте, від чого сиро в полі?)

від РОСИ-РОСИ-РОСИ.

Ми боролись мужньо з грипом

І його перемогли,

Бо ми з ЛИПИ-ЛИПИ-ЛИПИ

(Заварювали чай, і, як ви гадаєте, що з ним робили?)

Чай ПИЛИ-ПИЛИ-ПИЛИ.

Зайшли ми в сад зеленолистий

І там зустріли справжнє диво:

Над нами ВИСЛИ-ВИСЛИ-ВИСЛИ

(Як ви гадаєте, що висіло в саду над нами?)

Солодкі СЛИВИ-СЛИВИ-СЛИВИ.

Переможець визначається за кількістю отриманих фішок.


Мета: формувати вміння об’єднувати склади в слова; забезпечувати


Обладнання: прямокутні картки з написаними на них складами, що

утворюють слова.


Хід гри

На підлозі в довільному порядку розкладено прямокутні картки з

написаними на них складами, що утворюють слова.

Вихователь. Ваш улюблений казковий герой (або улюблена іграшка)

заблукав у чарівному лісі. Для того щоб дістатися додому, йому доведеться

переходити через велике болото. На болоті є кладочки зі складами, з яких

утворюються слова. Однак не всі кладки є справжніми. Наш казковий герой,

щоб не потонути в болоті, має знайти саме ту кладку, на якій записане

чарівне слово-пароль. Якщо він ступить на іншу кладку, то відразу потоне.

Але читати він не вміє, і тому ми маємо допомогти йому повернутися

додому.

Вихователь називає кожній дитині на вушко слово-пароль. За сигналом

вихователя діти починають шукати свої «кладки». Перемагає та дитина, яка

першою стане на свою «кладку». Потім слово-пароль змінюється, і гра

триває.

Орієнтовний перелік слів: машина, валіза, малина, ворона, корона, дитина,

собака, молоко, корова, ялина, залізо, золото, печиво, кошеня, дерево.



Мета: формувати вміння читати слова; збагачувати словниковий запас;

розвивати увагу до друкованого слова.

Обладнання: картки із записаними словами, індивідуальні розрізні азбуки.

Хід гри «

Вихователь по черзі демонструє дітям картки із записаними на них словами.

Діти «записують» літерами розрізної азбуки задане слово, а потім

переставляють в ньому літери таким чином, щоб утворилося нове

(наприклад: масло — смола, курча — ручка — круча, літо — тіло, липка —

пилка, марка — рамка, різка — зірка).

За кожне правильно складене слово дитина отримує фішку. Переможець

визначається за кількістю фішок.

Варіант

Діти мають скласти якомога більше слів із літер, що входять до складу

запропонованого вихователем слова (наприклад, зі слова «солома» можна

скласти такі слова: смола, масло, мало, соло, сало, лом, сом тощо). Гравці

отримують картки із записаним словом і з літер розрізної азбуки (або

друкованими літерами) записують складені слова. Перемагає той, хто

складе найбільшу кількість слів.

Примітка

Цю гру можна провести і в формі естафети. Слова для команд записуються

на дошці, гравці по черзі підбігають до дошки і з літер розрізної азбуки на

набірному полотні складають утворені ними слова. Перемагає та команда,

гравці якої першими завершать естафету. Команда-переможниця отримує

право прочитати складені слова хором.


Мета: формувати вміння читати слова; збагачувати словниковий запас;

розвивати увагу до друкованого слова, спритність.

Обладнання: картки із записаними словами.

Хід гри


протилежному боці від команд на дошці (або на набірному полотні)

прикріплені картки із записаними словами. Вихователь пропонує командам

прочитати подані слова. Гравці мають знайти у цих словах інші (наприклад,

у слові «виноград» «заховалося» два слова — «вино» і «град», а в слові

«ніжка» — слово «ніж» тощо). Гравці кожної команди повинні підбігти до

набірного полотна і поруч зі своїм словом літерами розрізної азбуки

записати слово, що «заховалося». Перемагає та команда, гравці якої

першими завершать естафету. Команда-переможниця отримує право хором

прочитати знайдені слова.

Примітка

Для того щоб допомогти дітям у пошуку слів, що «заховалися», вихователь

може підготувати також картки з односкладовими словами, тоді команди

мають утворити відповідні пар (наприклад: китиця — кит).

Орієнтовний перелік слів для команд: голка, вікно, гайка, залізо, сокіл,

ведмідь, віслюк, портфель, лимонад, каштани; сонце, зубри, ніжка, газета,

обрій, медаль, задача, корабель, крокодил, джміль.

Варіант

Дітям пропонуються для читання односкладові слова, а вони мають

самостійно додати до них інший склад (або кілька складів) так, щоб

утворилося нове слово.


Documents

SIMONE HELEN DRUMOND ISCHKANIAN